Інкубатор:Драма

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку
N9yka Ljybov.JPG

Лісова Няўка обожнює Драму. Сама вона - породження і суб'єкт Драми
Хоча, драматизувати сю статтю не завалило би - і ще, і ще...

{{#if: | [[Категорія:{{{cat}}}]] }}

Драма: лейбик клясичний
Чоловік гуляв багато, шлявся, де попало,
i дружина все кричала: - Щоб тобі відпало!
Докричалася таки. Хляпнуло з холоші
те, чого ніде не купиш ні за які гроші.
Став зразковим чоловік, шлятись i не дума,
а дружина потихоньку бігає до кума.
І тепер вже він, якщо десь про це узнає,
- Щоб воно тобі відпало! - на весь двір горлає.
Та дружину не беруть ніякі напасті,
бо відомо - у жінок нічому відпасти.
Сіренко Володимир. Сімейна драма. Замість епіграфа [1]
Drama 01.jpg

Хоча ся стаття про Драму, але Драми багато ніколи не буває
Редаґуємо, і додаєм-додаєм-додаєм Справжньої Україншької Драми!

{{#if: | [[Категорія:{{{cat}}}]] }}

Драма колись[ред.]

Драма своїми коренями сягає таких прадавніх часів, що годі й осягнути. Епічна поема, як правило, являла собою клясичну драму.

Дра́ма (грец. drama — дія) — п'єса соціального, історичного чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі.

Герої — переважно звичайні люди. Автор прагне розкрити їх психологію, дослідити еволюцію характерів, мотивацію вчинків і дій. - так Драму трактує Вікіпедія В українській літературі драма з'являється на початку 19 ст. («Наталка Полтавка» Івана Котляревського, «Простак» М. Гоголя, «Купала на Івана» С. Писаревського). У всіх цих творах виявилися, з одного боку, риси шкільної драми, вертепу, притаманні українській драматургії попередньої доби, а з іншого — враховано досвід західноєвропейської драми кінця 18 ст. Ідейно-тематичні горизонти згаданих творів обмежувалися колом любовно-родинних взаємин.

Визначна риса драми - тривалий затяжний перманентний конфлікт особи чи то з самим собою (внутрішня драма), чи з іншою особою (вона мене 4½ тижні вообше не помічає, ну то піду, і порежу сєбє вєни! †), а чи з групою осіб (такий я класний, а вони... -

далі йде красномовна вичерпна характеристика, що супроводжується розіпльовуванням слиною, розбризькуванням рідинними лайнами, метанням разлічними мало-мальскі мєтабельними предметами, видираннями собі чуприни, чи розриваннями на грудях вишиванки в отсутствії тєльніка, бо кімоно дерти - то таки треба мати здоров'я). Список можна було би продовжити, але Ти! - молодий і неґлупий анон - усьо й так зрозумів вірно.

До оцих Ваших інтернетів[ред.]

Сидів собі вільний художник Лесь, і писав прикольні п’єски для своїх друзів. Друзям п’єски сподобалися, так Лесева Драма розійшлася світом

Очеретяні хащі. Ними чвалає Сімамура. На його звіряче обличчя сідають комарі і з насолодою п’ють самурайську кров.
Пагорб, на якому цвіте сікура і стовбичить Ісідзукурі. Ісідзукурі напружено дивиться в очерет. Раптом з боку, протилежного тому, в який дивиться Ісідзукурі, з’являється Сімамура. Сімамура підходить до Ісідзукурі ззаду і голосно кричить.

Сімамура. Ти приніс гроші?!!

Ісідзукурі спочатку лякається і хапається за меча, а згодом впізнає Сімамуру.

Ісідзукурі. Ось тримай.

Сімамура. Мало.

Ісідзукурі. Більше не дам.

Сімамура. Ти гімно, а не самурай. На, ось тобі!

Сімамура витягає меча і кидається на Ісідзукурі. Тривала бійка, під час якої Сімамурі вдалося заширяти мечем в живіт Ісідзукурі. Ісідзукурі падає, з сікури на нього меланхолійно осипаються квіточки.

Ісідзукуі. Добий мене, щоб не було конфузу.

Сімамура. Яке твоє останнє бажання?

Ісідзукурі. Вбий Бабайоту, я ж заплатив тобі за це.

Сімамура рішуче ширяє мечем в Ісідзукурі і витирає об його хакама закривавлене лезо. Сімамура. Це називається «заплатив»! Чотири рьо і дванадцять бу.

На екрані з’являються титри. З титрів капає кров:

ЙОКО І САМУРАЇ Лесь Подерв’янський, він же Митець, співець ротом української епічної драми з лулзами (часом, ніде правди діти, бува на хуях)

Лулзи і драма...Чи то драма, і лулзи[ред.]

З давніх давен помічено, що якщо когось пиздять, але цей хтось не Ти - чомусь бува смішно.

Якщо той хтось просто йшов і їбанувся в канаву - це, на крайняк, тупорила піндосівська комедія. але ще не драма. Драма - дивися вище - це довготривалий конфлікт. А отже, якщо Гамлета заширяли на сцені рапірою - йому болить, він помирає, але, помираючи

  • Гамлет - видасть на-гора 20-хвилинний пронікновєнний монолог
  • глядач примудриться хапонути лулзів.

І чим більше страждань на сцені, тим більше лулзів у залі. Це аксіома. Це закон жанру.

Драма по-українськи, а чи - Няў! - відкіля вона, Лісова Няўка

І щоб додати ще трохи реальної драми - звернімося ж до фахівців з питання, звернімося до Митця:

Куди не кину оком стомленим -
Кругом хуйня. Заябують мене
Питання сучi. Що лучше: бездуховнiсть,
Розпатлана самиця злоєбуча,
Що верхи на скаженiм бугаї
Шаленим чвалом мчить в пампасах предранкових
У нiкуда; або духовнiсть смирна
Що перстами, покрученими от поліартрiту,
Показує нам, де дорога к храму. В храмi тiм
Залiзо ржаве лежить у рiзних позах
І гнила картопля. О, блядський смисл життя,
Якщо ти єсть!
Філін.
Ти тоже розпиздівся на весь лiс, начальник.
Ну просто романтiзмом повiяло
І Байроном набзділо трохи.
Що ж ти не пiшов в поети,
А подавсь в шпiони?
Власов.
Справа в тому, mein lieber Совушка,
Шо поети разлiчними стiхами
Нам об’яснялі мір.
Но основна задача в том i состоіт,
Щоб мір цей пєрєдєлалі шпiони. - Павлік Морозов [2]

В інтернетах[ред.]

За твердженням анона (а анон ніколи не пиздить; ну, у всякому разі, рідко пиздить), доки потрапити в оці Ваші інтернети, драму - чи то на озброєння, чи то заради лулзів - узяли педерасти. Педерастам, воно, звичайно, більше треба, але й середньостатистичному гетеросексуалу трохи лишіть!

Драма у кіно: нариси з життя та діяльности інтирнет бійців

Так от. Мало не одразу з появою інтернетів з'явилися і лучезарні воїни, лицарі мишачого килимка, володарі, іспользующіє разлічниє жидабандеравскіє клавіатури тєхналогії - великі і люті Інтирнет бійці.

Інтирнет бійці - на те й Інтирнет бійці, щоби розпалити нєдюжинний срач з нічого, як кажуть браття мєньшиє наші москалі, "Зробити з мухи слона", і, поки ті, що не при ділах, врубаються в мазу, - досвічені пахани з інтирнет-бійців сидітимуть у затишних собі крісельцях з коліщатками, і ловитимуть лулзи.

Годі гадати, що підіймуть вони свої м'які дупи з отих кріселець, і випхнуть їх на вулицю, щоби причаститися драми УРЖ, але за 0,33 м від площини монітору, коли миска борщу гріє серце і розум, і цибулина зі шматком сала поряд - та ще в теплій хаті, та ще і з кавою запашною - отут можна пометати стріли, поґуркотіти громи, пострушувати етери!

І пішов баттхьорт, як брехня по селу! І, доки повитрушує напівсонний адмін павутиння з банхаммеру, - ох і понатішиться досвідчений інтирнет боєць з нуб'ячої драми!

Із фкантактє[ред.]

(не беріть дурного в голову - народ шуткує; але, якщо спробувати сприймати "як є" - то, звичайно, Драма)

  • 1. Бандерівців видумав німецький Генштаб. Із вдячності німцям та із ненависті до Росії, росіян і всього русского бандерівці видумали Адольфа Гітлера.
  • 2. Перші бронежилети появились у Радянському Союзі і прикривали тіло лише ззаду. Бо бандерівці завжди стріляли в спину.
  • 3. На Західній Україні радянські військові пересувались парами, зв`язуючись спина до спини. Це заважало ходити, але страхувало від бандерівців, які завжди стріляли в спину.
  • 4. Бандерівців фінансували німці. Мельниківців теж фінансували німці, але через інший банк. Для відмивання бабла.
  • 5. Бандерівці ніколи не воювали з німцями. На жаль, німці часто про це забували і воювали з бандерівцями. При цьому вони не повертались до бандерівців спинами, і відбувалась страшна різня.
  • 6. Бандерівців активно підтримували сіоністи - люті вороги СРСР. Вони навіть прислали їм із Палестини два єврейські медичні батальйони.
  • 7. Бандері настільки не давала спокою слава Гітлера, що він написав книгу "Моє визвольне змагання", де сформулював "остаточне вирішення польского питання" у "хрестовому поході на Волинь".
  • 8. Кажуть, що Бандера сидів у польському концтаборі. Це неправда. Поляки просто охороняли його від агентів НКВД, бо ненавиділи Росію.
  • 9. Кажуть, що Бандера сидів у німецькому концтаборі. Це неправда. Він лікував хвору підшлункову у режимному санаторії СС.
  • 10. Бандерівці завжди люто нападали на пацифікаційні команди поляків і вирізали всіх ущент. Хто не знає, пацифікації - це акції польських пацифістів по встановленню дружби з іншими народами тогочасної Польщі.
  • 11. Бандерівці завжди діяли у лісах, а на відкриті простори виходили тільки вночі. Вони боялися сонячного світла.
  • 12. На Західній Україні діяли загони НКВД, замасковані під бандерівців. Але їх швидко розкривали: у енкаведистів руки були по лікоть в крові, а у справжніх бандерівців - по плечі.
  • 13. Бандеру, як і Бабая, насправді видумали москалі для того, щоб лякати ним дітей. Діти настільки в нього повірили, що вони матеріалізувались. Тільки Бабай носив галіфе, мав вуса і курив люльку.
  • 14. Бандерівці під страхом смерті заставляли гуцулів масово виготовляти карпатські килими, які далі відправлялись Гітлеру. Із усіх килимів він найбільше любив гризти саме карпатські.
  • 15. Поляки насправді настільки любили волиняків, що почали масово надавати їм медичну допомогу і проводити обстеження. З массового взяття аналізів крові з безіменних пальців селян почалась Волинська різня. Тупі бандерівці і досі стверджують, що її розпочали поляки.
  • 16. Бандера був не просто карликом із великою головою і червоними очима. Він був цирковим ліліпутом із Літаючого Цирку Ріхтгоффена.
  • 17. Бандера не був українцем. Він був іспанцем. Але старанно це приховував.
  • 18. Шухевич не був українцем. Він був одеським євреєм, і справжнє його прізвище - Шухерович. Саме він підтримував зв"язки бандерівців із сіоністами.
  • 19. Адольф Гітлер був Провідником Берлінського Крайового Проводу ОУН.
  • 20. Бандерівці розмножувались укусами. Людина, покусана бандерівцем, нічим не виявляла себе до повного місяця; тоді виходила надвір, казала "свій, до свого, по своє" і перекидалась бандерівцем в кожусі і з обрізом.
  • 21. Таким-сяким порятунком від укусу бандерівця був тільки один варіант - укус чекіста. Люди, укушені чекістами, ставали стукачами. Уночі вони виходили в ліс і стукали по дереву морзянкою. Укушені бандерівцями стукачі просто умирали, і це давало підстави Православній Церкві(МП) їх відспівувати.
  • 22. Бандерівські історики стверджують, що в УПА були навіть танк і літак. Це правда. Бандерівці взагалі любили красти все, що погано лежить.
  • 23. Уніформу для УПА розробив Ґ'юґо Босс по особистій вказівці Розенберга.
  • 24. Свій головний убір бандерівці називали "мазепинкою". Цим вони підкреслювали свою ненависть до Росії, росіян і взагалі усього русского.
  • 25. Бандерівці не користувались власними іменами, а тільки псевдонімами. Ця кримінальна традиція легко пояснюється: усі бандерівці були злочинцями.
  • 26. Бандерівці люто ненавиділи і жахливо вбивали польських професорів і радянських учительок. Войовниче бидло завжди агресивно ставиться до освіти.
  • 27. Найжахливішим винаходом бандерівців була так звана "Просвіта" - агітаційно-пропагандистські гуртки сектантського типу, що задурманювали населення і прививали їм ненависть до Росії, росіян і усього русского. Саме для їхньої діяльності бандерівці придумали НЛП, 25-й кадр, інфразвук, п'ятихвилинки ненависті і греко-католицьку церкву.
  • 28. Бандеру називали "провідником", бо до війни він ходив по електричках і перевіряв пасажирські квитки. Ось такий тупий був гумор у бандерівців.
  • 29. Заступником Шухевича був американський шпигун Волтер Кук, нащадок того самого кровожерного пірата Джеймса Кука.
  • 30. Бандерівці люто заздрили Гітлеру, бо у того було багато зручних бункерів. Тому вони рили собі бридкі вогкі землянки, у яких кишіли черви і миші. Бо бандерівці ніколи нічого не могли зробити належним чином.
  • 31. Найлютіші і найкровожерніші бандерівці записувались у дивізію СС "Галичина". У ній служило бандерівців більше, ніж усіх інших разом взятих народів СРСР у німців.
  • 32. Насправді бандерівських дивізій було п"ять: "Галичина", "Вільна Галичина", "Мертва Галичина", "Гітлерова Галичина" і "Вільна від москалів Галичина". Саме тому бандерівці умудрились одночасно звірствувати в різних куточках світу.
  • 33. Червоно-чорний прапор бандерівці розшифровували як "кров москаля на вкраїнській землиці".
  • 34. Символом бандерівців був тризуб. Неодмінним атрибутом всіх зборів бандерівців були поставлені вертикально вила-трійчата, на яких корчився живий росіянин.
  • 35. По особистій вказівці Шпеєра бандерівцям постачали найсучаснішу німецьку зброю. З цього приводу Гіммлер зі Шпеєром посварився: внаслідок таких дій війська СС озброювались всяким дрантям тридцятирічної давнини.
  • 36. Ісконно русскую "трьохлінійку" бандерівці називали "шестилінійкою". Річ у тім, що пробивні характеристики зброї бандерівці визначали наступним чином: ставили у шеренгу десять росіян і стріляли в них одною кулею. "шестилінійка" пробивала наскрізь шість росіян. А StG.44 називали "дев"ятилінійкою". Здогадайтесь, чому.
  • 37. Бандерівці настільки ненавиділи все русскоє, що навіть повигадували якісь недолугі військові звання - "ройовий", "кущовий", "пасічний", "хутірний", "провідник". Заступник "провідника" називався "напівпровідником". А Гітлера бандерівці називали "Надпровідником".
  • 38. Для посвячення у бандерівці кандидат повинен був привселюдно вбити і розчленувати росіянина. І випити його кров. Кажуть, що Гітлера посвячували тридцять два рази. За його власними проханнями.
  • 39. Бандерівці настільки ненавиділи Росію, росіян і все русскоє, що носили "вишиванки" - перешиті ісконно русскіє косоворотки.
  • 40. Якби бандерівців не було, їх слід було би вигадати. [3]

Підкляси драми[ред.]

Драма може бути в самому широкому діапазоні: від "чи накохаймося ми знову в Україні на 52 мільйони" до понеділкової ранкової драми ТП після тривалих вихідних під загальним нестаріючим гаслом "всє мужикі казли".

Коли під час тролінгу підкинути ґамки тролеві - усьо! - розгоряється епічний недюжинний холівар із переростанням в Драму.

Хочемо ми того, а чи ні - з РЖ усе (а мо, й більш) переноситься в інтернети.

Систематизувати щось у цьому розмаїтті - дурна і невдячна справа.

Просто для прикладів[ред.]

  • Наведемо приклад сучасної ліричної віршованої Драми

Згубив макітру

Тримайся вітру в п`янім танці слова
який порив – така й у нас розмова...
ЛЮ
Згубив макітру, те шо гріло – вилив,
а те, же хтіло ше – терпіло і росло.
А ти казала: "йди до бані", мила,
і втарабанила по мріялу веслом.
Моя ти цибулино з блуз і майок,
нацицяний у сто шнурків корсет,
дивлюсь на тебе і відро тримає...,
таке-то воко – як не їсть – пасе.
Повітря сите – ковбасою ріже.
У мештах напуцованих несусь,
тебе до путні між колін доніжу,
як до шнурків нарешті доберусь.
Я задиратиму чіпке до стелі,
у вершники візьму – давай сідай.
Та най го`, з креденсу злетять тарелі,
з консерви вискоче на стіл минтай.
І ти, заніжена до третіх півнів,
запещена до йойкнутого "вже",
вімкнеш радейкови на всю... шпаківню
в картато-парашутнім негліже.
[4] - 24 Вересня 2010

А ще там нехіло діставляють коменти - луркайте.

Iтогi подвeдьом[ред.]

Як тобі, аноне, вже підказує твій тривалий життєвий досвід, головне в Драмі (а значить, Де можна піймати ще більше лулзів) - це фінал.

Не будемо ж растєкашися мислію по дрєву - звернемося знову до Митця.

Отже, клясичний фінал драми:

- Iтогi подвeдьом. Упиздив тата. I мамку запиздячив з рiдним дядьком. Попиздив мeбeль ценную, герба нацiонального хуйнув. Усюди смерть, розруха. Не буду бiльше пити я, хоч, правда, яка розумная цьому альтернатiва? Пiздець всeм сподiванням. Ех, блядська Данiя....

Гамлeт рве на собi товстовку i тихо граe музика, приeмний голос спiваe "Яблучко". Зiгмунд Фрейд пiдходить до Гамлeта, колить його у сраку шприцем i уводить до божевiльного дому. На сценi з'являються семеро матросiв в жахливих чорних бушлатах. Пiсня "Яблучко" переможно шириться. Пiд веселi звуки "Яблучка" матроси мовчки вiдбивають чочотку.

Завiса

Ще у цій Вікі[ред.]

Посилання[ред.]

  • [[5]] - Драма російського Луркмоару - досить повна версія, якщо зважити на обговорення

Примітки[ред.]