Вареники

Матеріал з Файна Меморії

Перейти до: навігація, пошук

Варе́ники (на західній Україні «пироги́») — українська національна страва; невеликі, трикутні чи заокруглені у формі півмісяця вироби з пшеничного (в основному), житнього, гречаного або ячмінного тіста, в яке загортається найрізноманітніша начинка: картопля, капуста, гриби, квасоля, м'ясо, солоний сир, солодкий сир, солодкі фрукти або ягоди. Готову страву подають зі сметаною чи олією зі смаженою цибулею.

Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в українській національній кухні. Втім появою вареників на/в Україні-Русі ми завдячуємо басурманам туркам - як навчили українське жіноцтво їсти/варити такий собі пельмень/вареник, що називався дюш-вара. Вони (вареники) часто згадуються в українському фольклорі.

Зміст

[ред.] Слово «вареники» походить від дієслова «варити»

Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається найрізноманітніша начинка: варена картопля, з:(або): сиром, відвареними грибами, вурдою, тушкованою свіжою чи квашеною капустою, шпинатом, цибулею, бринзою,ревенем, маком, пшоняною чи гречаною кашею, ягодами (вишня, черешня, чорниця, сливи, яблука, суниці, полуниці), повидлом, рибою чи м'ясом, шкварками, лівером; печінка, легені, серце. У гірських селах — бринзою, змішаною з картоплею, а на Поліссі — з товченою квасолею. [1]

[ред.] Фольклор

З варениками пов'язують магічні дії, наприклад, дівчата ворожать на варениках на Андрія, господарі заговорюють худобу, вареники як обов'язкову страву жінки несуть породіллі після пологів.

Символом молодого Місяця та продовження роду є вареник на різдвяному столі. Під час жнив прадавні українці їли вареники як ритуальну страву. Вареник не випадково за формою нагадує місяць у пору його першої чверті — коли вирішувалася доля врожаю. Така їжа мала надати женцям «місячної» наснаги. Під час перепочинку виконувалися жниварські пісні.

[ред.] Приготування

Існує десь трохи over 9000 рецептів приготування сабжу.

Varenuku 01.jpg
18px-Nuvola apps xmag.png
Основна стаття: Вареники/Рецепти

Оскільки тут не Книга про смачну та здорову їжу, а Файна Меморія, для зразку - лишень приклад

- 2 склянки кислого молока (кефіру, сироватки)
- 1 ч. л, соди
- 1 яйце
- Сіль - до смаку
- Приблизно 1 кг борошна
- Варена картопля зі смаженою цибулею
- Тушкована капуста
- Варене м'ясо, сир із кропом
- Розтертий мак

До кислого молока додати соду, сіль, яйце і борошно. Замісити не дуже круте тісто. Згорнути джгутом, накраяти на шматочки. Наліпити вареників із різними начинками. Ва¬рити на парі під накривкою 5 — 7 хвилин (так само, як галушки). Подавати вареники зі сметаною.

Varenuku 02.jpg

Вареники із солоною начинкою добре заправити засмаженою на олії цибулею. А солодкі вареники варто заправляти маслом. - [2]

[ред.] У творчості

Сидить москаль на прилавку,
Прищурює очі…
Так і знати: москалина
Вареників хоче.
Хоче бідний вареників,
То й ніщо питати!
Та тільки їх по-нашому
Не вміє назвати.
Varenuku 12.jpg
«Хазяюшка, галубушка! —
Став він говорити. —
Свари-ка мне вот энтаво!..»
«Та чого зварити?..»
«Да энтаво… как, бишь, ево
У вас называют?..
Вот, что, знаешь… берут тесто,
Сыром накладают…»
«Та бог його святий знає,
Що вам, служба, гоже!..
Тісто сиром накладають…
То галушки, може?..»
«Не галушки, не галушки,
Я галушки знаю…
Свари-ка мне, галубушка…
Все, бишь, забываю…
Уж с глаз долой, так с памяти!..
Вот энтакой бес-то!..
Да знаешь ли, энтак сыр-то,
А на сыре тесто!..»
«Та бог його святий знає
І добрії люди!..
Сир у тісті?.. Хіба, може,
Чи не пиріг буде?»
«Да не пирог, голубушка…
Экая досада!..
Да знаешь ли, туда масла
Да сметаны надо!..»
А вона-то добре знає,
Чого москаль хоче…
Та чекає барабана,
Заким затуркоче.
Як почула барабана…
Слава тобі, боже!
Та й говорить москалеві:
«Вареників, може?..»
Аж підскочив москалина…
Та ніколи ждати.
«Вареники-вареники!»
Та й пішов із хати.
Степан Руданський
  • * * *
Вареники-великомученики,
Велику муку терпіли,
В окропі кипіли,
Сиром боки позапихані,
Маслом очі позаливані,
Я вас, вареники, величаю
І в сметану вмочаю.- [3]
  • * * *

Олександр Зубрій (1969) / Вірші

Вареник з вишнями.
...Вареник з вишнями в тарілочці лежить,
Як човен плаває в густій смачній сметані,
Рожева плямка на його бочку,
Немов японський прапор у тумані.
Його загін вже капітулював,
І репарацію сплатив мені тілесно,
А він, останній, мстить мені за всіх,
За битву, мною виграну нечесно.
Бо шансів у вареників нема –
Я знищу й їх, й вишневую начинку,
Що випуска рожевий диво-сік,
Коли її кусаєш, наче жінку.
Вареників ескадру я втопив
У молоці, в своїм голоднім пузі,
А цей, один, не лізе, гад малий!
Мов дражниться: катюзі – по заслузі!
Він мстить мені за те, що їх варив
Нещадно у вируючім окропі,
В сметані товк, на палі натикав,
Коловши вилкою у ніжно-білі ж... "бОки".
Хоч він один лежить спротив мене,
Та незборима мною його сила,
Бо із нутра крізь вуха лізе вже
Мені його братів каструля ціла…

2009 :-) [4]

  • * * *
Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Братні проекти
Інструменти