Вільна Україна

Матеріал з Файна Меморії

Перейти до: навігація, пошук
дід Тарас (Шевченко) - всесвітньовідомий проповідник народної віри у вільну Україну, простий, грішний і щирий сільський трудовий православний козак-християнин з Подніпров'я, чиї твори знають і шанують в усьому світі

Вільна Україна - світоглядна концепція епохи Хмельниччини, а можливо і більш ранньої і заснована на ній народна віра, співзвучна вірі в святу Русь як вічне царство Боже на небі і на землі, де панують добро, правда і свобода, де всі щасливо і вільно живуть, без горя і печалі. Отримала поширення на землях Подніпров'я і Війська Запорізького, а з часом на землях держави Україна і по всьому світу, там де живуть люди, які самоназиваються "українці", тобто "люди вільної України", так само як самоназва "руські" ("руси", "русини", "русичі") здавна означала "люди вільної, святої і соборної Русі". Віра у вільну Україну і її людей, козаків-українців отримала широке поширення в українській народній творчості, літературі і живописі, в місцевій православній християнській культурі і історико-політичній думці. Розуміння цієї віри має важливе значення для вивчення справжньої України і українців, розуміння "загадкової української душі".

Зміст

[ред.] Передісторія

Давним давно землі східної Європи називались у літописах Великою Скіфією, що ніби-то за словами древніх грецьких літописців означало ніщо інше як Земля Стрільців, Земля Волелюбних Стрільців-Лучників, Земля Волелюбних Вояків, Земля Волелюбних Войовничих Людей, Земля Волелюбного Військового Народу тобто по-сучасному Земля Вільних Людей По Волі Божій, Земля Козаків, Вільна Україна.

Згодом землі Подніпров'я стали самоназиватись Руссю, а про стару назву Скіфія люди забули. Потім назва Русь поширилась на весь величезний регіон, відомий нам нині як центральна Євразія чи Велика Росія, натомість людям з Подніпров'я довелось знову видумувати собі самоназву. От вони і взяли назву україна, тобто удільна земля, удільне князівство в сенсі Наш, Рідний Уділ, подарований нам Богом-Спасителем на віки вічні. А що люди Подніпров'я вважали і позиціонували себе вільними людьми-козаками, вільними людьми по волі Божій, а не царській чи панській, то і стали називали свою землю вільна Україна, тобто Рідна Земля Вільних Людей, Козаків, Людей, Які Удостоєні Божої Милості. Так і з тих часів і повелося.

Світ вперше почув про вільну Україну і її волелюбний народ, українців в часи Хмельниччини. Саме тоді за словами літописців "вся Україна покозачилась", тобто всі люди, які жили на Україні визнали себе і самоназвалися козаками, вільними людьми по волі Божій, а не царській чи панській, людьми вільної України і святої Русі. Перемога українського козацтва утвердила простий трудовий народ Подніпров'я у вірі, що на землях вільної України, волелюбного Подніпров'я спочиває благодать Божа, а отже вони пов'язані з Божим царством, яке на небі і на землі. Так вільна Україна в народних очах стала не лише землями Східної Європи і людьми, які на них живуть, але назвою вічного, благодатного і безмежного царства Божого як такого. Так відбулась сакралізація, освячення дідівської самоназви.

[ред.] Сила і слава

малий Тарас Шевченко і сільські трудові козаки-християни Подніпров'я слухають пісні старого діда-кобзаря про славу і благодать вільної України і святої Русі, про простих і непереможних людей-козаків, вільних по волі Божій, а не царській чи панській

З того часу українці усвідомлюючи себе козаками, вільними і кумедними людьми по волі Божій, а не царській чи панській, людьми вільної України і святої Русі, людьми вічного царства Бога-Спасителя, царства добра, правди і вічної кумедності, ведуть боротьбу з брехнею і неправдою по всьому білому світу. І ця боротьба буде тривати до кінця віків, віднині й довіку, допоки в усьому світі не переможе Вічне, Добре і Кумедне Царство Радості, Світла і Правди.

[ред.] Люди вільної України і народження Української Держави у 1917 році

Трудові люди-козаки вільної України у 1917 році

Завдяки багатовіковій праці трудових людей-козаків вільної України і святої Русі у 1917 році в світі з'явилась нова Києво-Руська, Українська Держава - оплот всіх людей вільної України незалежно від їх віри, мови і походження. Відомий російськомовний письменник Михайло Булгаков, свідок тих подій у своєму романі "Біла Гвардія" також звертає увагу на широке поширення віри у вільну Україну, таке собі селянське, козацько-християнське "царство Боже на небі і на землі" серед народних мас того часу:

Михаил Булгаков описывающей в романе "Белая Гвардия" историю рождения современной Киево-Русской, Украинской Державы в 1917 году также акцентирует на популярность веры в вольную Украину как волшебную страну, такое себе украинское крестьянское, селянско-христианское "царство Божие на небе и на земле" среди народных масс:

"— Вот головушка горькая у украинских мужиков! Ниоткуда нет спасения!!

Были десятки тысяч людей, вернувшихся с войны и умеющих стрелять…

— А выучили сами же офицеры по приказанию начальства!

Сотни тысяч винтовок, закопанных в землю, упрятанных в клунях и коморах и не сданных, несмотря на скорые на руку военно-полевые немецкие суды, порки шомполами и стрельбу шрапнелями, миллионы патронов в той же земле и трехдюймовые орудия в каждой пятой деревне и пулеметы в каждой второй, во всяком городишке склады снарядов, цейхгаузы с шинелями и папахами.

И в этих же городишках народные учителя, фельдшера, однодворцы, украинские семинаристы, волею судеб ставшие прапорщиками, здоровенные сыны пчеловодов, штабс-капитаны с украинскими фамилиями… все говорят на украинском языке, все любят Украину волшебную, воображаемую, без панов, без офицеров-москалей, — и тысячи бывших пленных украинцев, вернувшихся из Галиции. Это в довесочек к десяткам тысяч мужичков?.. О-го-го! Вот это было. А узник… гитара…"

[ред.] Поширення і благодать віри у вільну Україну

Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Братні проекти
Інструменти