Голова Ґонґадзе

Матеріал з Файна Меморії

(Перенаправлено з Георгій Ґонґадзе)
Перейти до: навігація, пошук

Голова Ґонґадзе - сучасна українська міфологічна істота. Її культ виник після вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе, голову якого так і не знайшли. З того часу деякі українські політики почали справляти ритуали "пошуків голови Ґонґадзе" та "експертизи тіла Ґонґадзе". За допомогою ритуалів здобували магічні субстанції: "пЄар" та "інформприводи". Після того, як британські соціологи опублікували дослідження, де стверджували, що ефект від таких ритуалів майже зник, їх покинули. Передвиборча кампанія 2009-2010 року змусила політиків відновити ритуали пошуків голови нещасного журналіста. Вони навіть повідомили, що знайшли череп Ґонґадзе, роз’єбошений екскаватором.

Зміст

[ред.] Голова живе своїм життям

[ред.] 2011

31 січня 2011 самий ґуманний у світі Печерський суд Києва підтримав скасування слідчими у справі вбивці Гонгадзе Олексія Пукача пункту про “вбивство на замовлення”, проти чого виступала родина вбитого журналіста.

Генпрокуратура звинувачує екс-генерала МВС Олексія Пукача у виконанні не замовного вбивства, а “злочинного наказу” нині покійного екс-міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, який, як Ти памятаєш, аноне, боячись кари з боку Голови двічі успішно вистрелив собі у власну голову - та “невстановлених слідством осіб”.

Валентина Теличенко, адвокат вдови Гонгадзе, побоюється, що така позиція слідства та Печерського суду міста Києва може призвести до того, що всі нитки в цій історії обірвуться на Кравченку,- а таки ж обірвуться - справу щодо якого можна закрити у зв'язку з його смертю.

При цьому вже роками лунають звинувачення у причетності до цієї справи вищих посадовців, зокрема колишнього президента Леоніда Кучми і тодішнього керівника Адміністрації президента, а нині голови Верховної Ради Володимира Литвина.

Тетяна Кравченко, вдова екс-міністра МВС, заявляє, що у її чоловіка не було жодного мотиву вбивати журналіста і прагне реабілітації його у суді. Вона намагалася найняти адвоката, який мав би стати захисником Юрія Кравченка, проте слідчі відмовили їй у такій можливості.

“Як мені відомо, слідство розраховує, що суд закриє справу щодо Кравченка за нереабілітуючою підставою всупереч волі його родичів”, - заявила Теличенко Kyiv Post.

Адвокат також дивується, чому слідство, називаючи прізвище Кравченка, далі говорить про “невстановлених осіб”. “Слідчий зробив висновок щодо вини Кравченка на підставі показів Пукача, але Пукач далі вказує й імена інших осіб. Чому слідство вважає їх невстановленими?” - каже Теличенко.

[ред.] Валентина Теличенко, адвокат Мирослави Гонгадзе

Теличенко повідомила, що у вересні 2010 мала змогу ознайомитися зі свідченнями Пукача, де були згадки про Кучму, Литвина, а також екс-голову Служби Безпеки Леоніда Деркача, та нині покійного Едуарда Фере (керівника апарату МВС за часів міністра Кравченка).

Про цих осіб згадано і у аудіозаписах Миколи Мельниченка, колишнього охоронця президента Кучми, які той нібито здійснив у його офісі. Оприлюднення “плівок Мельниченка” у листопаді 2000 року отримало назву “касетний скандал” і спричинило антипрезидентські виступи всередині України і хвилю обурення за її межами.

“Виключення зі звинувачення Пукача питання щодо вбивства на замовлення є, на моє переконання, спробою будь-яким чином відвести питання участі у цій справі екс-президента Кучми”, - заявив Kyiv Post екс-депутат Олександр Жир, який очолював парламентську комісію із розслідування “касетного скандалу”.

Жир не сумнівається, що в історії з вбивством журналіста замішані “вищі посадовці”, однак вважає, що тут простежується і “слід спецслужб”. Чиїх саме спецслужб — він не уточнює.

[ред.] Рука Москви? Чи, все-таки, наші?

Втручанням іноземних спецслужб пояснювали записи Мельниченка сам екс-президент Кучма та екс-голова його адміністрації Литвин, які відкидають будь-які звинувачення у своїй причетності до злочину.

Із роллю спецслужб, тільки вже українських пов'язує справу Гонгадзе і колишній адвокат Пукача Олег Мусієнко, від чиїх послуг обвинувачений відмовився, як вважає Мусієнко, під тиском слідчих.

Іще у жовтні 2010 адвокат стверджував, базуючись на показах Пукача, що провина Кучми і Литвина доведена, проте нині він кардинально змінив свою думку.

Мусієнко зараз посилається на свідчення, які він отримав від іншого свого підзахисного, колишнього співробітника МВС, котрий нібито працював із Кравченком і має докази непричетності Кравченка, Кучми, Литвина, та інших осіб, яких називав Пукач, до вбивства Гонгадзе.

“Є певні докази, в тому числі письмові, аудіо та інші, які свідчать, що покійний міністр внутрішніх справ Кравченко не віддавав Пукачу злочинного наказу на вбивство Гонгадзе. Це зробила зовсім інша людина, яку можна віднести до категорії замовників”, - заявив Мусієнко в інтерв'ю Kyiv Post.

“Є певні докази, в тому числі письмові, аудіо та інші, які свідчать, що покійний міністр внутрішніх справ Кравченко не віддавав Пукачу злочинного наказу на вбивство Гонгадзе. Це зробила зовсім інша людина, яку можна віднести до категорії замовників”. Олег Мусієнко, екс-адвокат Пукача

За словами Мусієнка людина, яка за його інформацією замовила Пукачу вбивство Гонгадзе, - це впливовий високопосадовець, один із кандидатів у президенти України 1999 року.

На запитання, чому Пукач давав неправдиву інформацію слідству, Мусієнко відповів наступне: “Пукач — це ласкаве теля, яке бере молоко від двох мам. Тобто він був агентом не тільки МВС, але й українських спецслужб”.

Серед учасників президентських перегонів 1999 року було чимало і досі відомих політиків, з-поміж яких високий пост (секретар РНБО у 2000 році) та зв'язок зі спецслужбами (перший голова створеної у 1991 році СБУ) поєднував Євген Марчук.

Марчук у свою чергу назвав ці закиди “зловмисною брехнею” і “акцією по переведенню стрілок від істинних замовників убивства Гонгадзе”.

“Я глибоко переконаний, що прийде час, коли імена істинних замовників вбивства Гонгадзе будуть названі і вони отримають своє. Не вистачає духу назвати їх імена зараз? Ну що ж, час такий все рівно прийде”, - сказав Марчук в коментарі Kyiv Post.

“Я глибоко переконаний, що прийде час, коли імена істинних замовників вбивства Гонгадзе будуть названі і вони отримають своє. Не вистачає духу назвати їх імена зараз? Ну що ж, час такий все рівно прийде”. Євген Марчук, екс-секретар РНБО

Мусієнко переконаний, що Кравченко не зводив рахунки з життям оскільки мав докази своєї невинуватості, а відтак колишній голова МВС був вбитий. В той же час, поки адвокат не збирається передавати наявні у нього документи до прокуратури, оскільки на цей момент не бачить в країні політичної волі “для встановлення істини у цій справі”.

Політична складова у вбивстві Гонгадзе існувала від самого початку. За словами Генпрокура Віктора Пшонки “у слідства є докази того, що Гонгадзе був убитий у зв'язку з його професійною й громадською діяльністю”, а отже за через роботу опозиційного політичного журналіста.

[ред.] За президенства Януковича

Обидва президенти, які прийшли прийшли на зміну Кучми, заявляли про пріоритетність розслідування цього злочину.

Водночас, противники нинішнього президента Віктора Януковича звинувачують його у небажанні шукати замовників вбивства Гонгадзе. Зокрема Юлія Тимошенко, лідер опозиційної партії “Бітьківщина” заявляла Kyiv Post, що президент Янукович покриває винуватців цього злочину.

Адвокат Теличенко бачить, що справу Гонгадзе використовують “аби тримати під контролем Литвина”, чия політична сила є частиною парламентської більшості. Про “гачок для Литвина” яким стала справа Гонгадзе, говорить і Мусієнко.

Якщо ж прокуратура зацікавиться новою версією екс-адвоката Пукача, то коло підозрюваних у замовленні вбивства Гонгадзе вкотре буде розширено, а справу їх пошуку може бути продовжено на невизначений час.

Теличенко вважає, що слідчім Генпрокуратури дали вказівку довести до суду лише справу Пукача і при цьому гальмувати на етапі досудового слідства іншу справу — щодо пошуку замовників вбивства.

Суд над Пукачем повинен розпочатися вже у найближчим часом, і його перебіг може відволікти увагу від “невстановлених слідством осіб”, які замовили злочин. В результаті цілком ймовірна ситуація, за якою “Пукача покарали, про замовлення не йшлося, а відтак і замовників шукати нічого”, - каже Теличенко.

Вона обіцяє подавати найближчим часом апеляцію щодо рішення Печерського суду, аби до обвинувачення Пукача таки додали пункт про “вбивство на замовлення”. Якщо ж і апеляційний суд відмовить потерпілій стороні, Теличенко обіцяє наполягати на “замовності” у справі Пукача на наступних етапах її розгляду, і у разі негативної відповіді від українського судочинства, звертатися до Європейського суду. [1]

Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Братні проекти
Інструменти