Епос

Матеріал з Файна Меморії

Перейти до: навігація, пошук
Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятійший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він взявши торбу тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П’ятами з Трої накивав.
Epos 02.JPG
Він, швидко поробивши човни,
На синє море поспускав,
Троянців насаджавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка,
Енея не любила — страх;
Давно вона уже хотіла,
Щоб його душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах.
І.Котляревський. Енеїда — лулзи з епосу

Зміст

[ред.] Суворе визначення

Е́пос (грец. epos — слово, оповідання) — різновид літературного (поряд з лірикою і драмою) жанру, оповідання про події, що буцімто відбувалися у минулому (які немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).

Епос охоплює буття в

Виникає у фольклорі (казка, епопея, історико-героїчні пісні, билина).

До 18 століття епос був головним жанром літератури.

Мамай конкретно лабає епічну думу

Епос — епічна поема. Джерело її сюжету — народний переказ, образи ідеалізовані й узагальнені, мова відбиває відносно монолітну народну свідомість, форма віршована («Іліада» Гомера, «Енеїда» Вергілія).

У 18-19 століття головним жанром стає роман. Сюжети запозичаються переважно із сучасності, образи індивідуалізуються, мова відбиває різко диференційовану багатомовну суспільну свідомість, форма прозаїчна.

Стародавні жанри епосу

Прагнучи до повного відображення життя, епічні твори тяжіють до об’єднання в цикли. На основі цієї ж тенденції складається роман-епопея. Види епосу:

[ред.] Епос поділяється на:

[ред.] В оцих Ваших інтернетах

Якщо написане вище Вас (аж ніяк) не посміхнуло, пояснимо простіше

Епос в інтернетах — це щось вельми і вельми старе за часом. При цьому вже ніхто і не пам’ятає: жив той сліпий Гомер УРЖ, чи це такий-собі збірний образ «Союза грецьких пейсателів»

Себто, любий клЯсичний Баян — Лісові пісні Няўок, перекази Того, Хто Греблі Рве Тому, Хто в Скалі Сидить, пісняки Козака Мамая, Байди та Черезпарканштаниперекидайка, Казки дідуся Панаса — уся ця хуйня, любі малята, — це ЕПОС

[ред.] Також

Лейбик «Епоса»
ул. Верхний Вал, 44, г. Киев, Украина, 04071
Телефон/факс: (044) 462-5268, 462-5446, 467-7595
Увесь епос в одній книжці

[ред.] В грахвоманстві

Зачинаю року 2010 квітеня місяця дванадцятого числа Епічну хроніку літописну вести славну, яко співець Баян, і справедливу наскільки Бог та історія розсудить

Той самий Еней, з якого все починалося
Вірш перший (загальний)
Десь у дальнім краю
На низемних долинах,
Де гуля москалина,
Й гаде землю свою —
Є людина, велика людина,
Що довела хоробрість в бою .
Небезпека постійно чекає на нього
З-за дерев, і з води — бо москальське усе ;
Кожен раз ту нелегку дорогу,
Він долає, ще й ворога б’є .
О , славен мужній лицар благочестий ,
В своїм загоні, що і пан і голова .
Гіри гуцульщини далеко, та наш месник
Коли б не йшов : чи осьні , чи зима ,
Герой завжди відважний та рішучий !
… От знову йде, в мішку з вухами москаля
Все мріє, як гуцульськає земля
Уславить: Чим вояка не блискучий ? [5]

В проекті залишено, як приклад: до чого може довести манія величі та грахвоманства.

Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Братні проекти
Інструменти