Кацап

Матеріал з Файна Меморії

Перейти до: навігація, пошук

Можливо ви шукали "Москаль"?

Сабж з баяном на фоні Парижу

Кацап - це хто-зна що, але точно не москаль, лол.

18px-Nuvola apps xmag.png
Основна стаття: Москальська ментальність

Зміст

[ред.] Існують дві основні версії походження слова кацап

[ред.] «Народна» версія

[1] За однією із версій, кацап походить від виразу «как цап». Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з московицькою традицією носити довгі бороди.

Утім, ця версія видається малоймовірною, оскільки має в собі суміш російського («как») та українського («цап») слів. У часи, коли постав цей термін, дві мови існували окремо одна від одної, а їхні носії не плутали російську й українську мови. Тому досить сумнівним виглядає сполучення двох мов в одному слові. Якби термін кацап у дійсності походив від словосполучення «як цап», то він радше б постав у формі «яцап», а не «кацап». До того ж «цапині» бороди не були притаманні жителям Московії, навпаки, вони носили широкі «лопатовидні» бороди. Це можна бачити на картинах і в усіх сучасних фільмах.

[ред.] «Тюркська» версія

Зразок сабжу

[ред.] Вживання слова

[ред.] «Кацап» у російській мові

У російській мові слово кацап широко вживалося як образливе прізвисько сторонами церковного розколу. У деяких селах, населених різними за вірою росіянами, старообрядники називали ніконіан «кацапами», а ніконіани старообрядників — «кулугурами» (слово також тюркського походження, буквально подонок); зокрема В.І.Даль приводить форму коцап як тульську і курську назву розкольників.

Таким чином не виключено, що слово кацап безпосередньо потрапило в українську мову з самої Росії як образливе прізвисько однієї із сторін російського церковного розколу, і тут асоціювалося з росіянами взагалі. До середини ХХ ст. в деяких українських містах «кацапами» називали саме старообрядників. У такому ж значенні слово "kasap" поширено в деяких частинах Молдови.

[ред.] «Кацап» в українській мові

Широко вживається в розмовній українській мові з 18 століття для позначення осіб російської національності. Словник Б. Грінченка так тлумачить цей етнонім:

[ред.] Приклади вживання в літературній мові

Завів кацап християнина,
Зарізати хоче.
Зав'язав йому назад руки,
Ніж широкий точить.
А кацапчук семиліток
Мало не брикає:
Кругом скаче коло тата
Та все промовляє:
«Да полна уж тачать батька!..
Будєт с нєго, будєт!..
Режь же, батька! то-то любо
Как трепаться будєт!»
Степан Руданський

[ред.] Фольклор

  • * * *

Було село, у якому жили як українці, так і кацапи. Прийшла зима - 19 січня - українці святкують Йордан. Наготували багато смачної їжі, приймають один одного у гостях, весело колядують, а бідні кацапи сидять у себе вдома, та ще й голодні. Отож, питають вони одного доброго чоловіка, що їм робити, як зайти до українців у гості, а той їм і каже :

"Заходьте до них у хату та й вітайтесь: Христос Хрестився!

Тоді українці запросять вас до столу, адже вони щедрі люди". От і пішов кацап так, як порадили. Але через кілька хвилин вибігає з домівки, та такий наляканий!

От і питає його чоловік, який давав пораду, що сталося а він розказує :

"Зашол я, сказал, как учили, а они все хором ”Славімо єво!”, - а вот хуй они меня поймают. [2]

[ред.] Оспівування сабжу в народі

Де кацап хоч раз буває
Його всюди проклинають
Він несе біду повсюди
І це добре знають люди.
Всяк кацапа хоче бити
Щоб себе оборонити.
Та кацапи не вгавають
Всюди носа свого пхають.
Про їх очі завидющі,
Про їх руки загребущі
Знає вже ледь не весь світ.
Та кацапам завжди мало,
То такий вже сучий рід.
На весь світ від них сморід.
Знак кацапа серп та молот
Він несе всім смерть та голод.....

...

Ви це добре пам’ятайте!
Щоб себе оборонить,
Їх до себе не пустить. [3]

[ред.] В творчості Митця

Кацапи Лесь Подерв'янський - [4]

Присвячується національному питанню.

Владімір, кацап.
Алєксандр, кацап.
Надєжда, кацапка.
Ємєльян, кацап.
Валєнтін, малолєтній кацап, син Надєжди.
Гриша, борець.
Миша, боксьор.
Толя, синок Опанаса.
Опанас, спрацьований уркаган.

а також

Голос із моря, який належить купающємуся вєтєрану.
Фінал

...Входить Опанас, Толя, Миша і Гpиша.

Миша. О, диви... Кацапи...
Гриша (з московським акцентом). Как пагодка в Маскве?
Владімір. Я что-то юмоpа-то нє пооонял...
Опанас. Хуйня якась... Кацапи всєгда такі понятливі - а не понімають...
Опанас (гpізно підходить до Владіміра). Знімай штани! Їбати тебе буду!
Ємєльян. Пазвольтє, ви ж нє у сєбя дома!
Миша, Гpиша, Опанас і Толя пиздять кацапів. Кацапи кpичать дуpними голосами.
Надєжда. Жлаби пpоклятиє, я вас нєнавіжу!!! Я б вас всєх pасстpіляла!!!
Опанас (пиздить Надєжду). Мовчи куpва, када мужчини pазгаваpівают!

Зойки стихають. Hа моpі гуде шалений штоpм, кpугом лежать побиті тіла кацапів.

Толя. Папа, кажись піздєц!
Опанас (пиздить Толю). Скіки тєбя учить можна блядь, щоб ти не матюкався, батько для тєбя шо, мєсто пустоє, га?

Раптом pоздається жахливе сичання - це кацапський самоваp. Він закипів. Він сичить перекриваючи шторм і грізно підскакує на місці. Всі з пострахом дивляться на самовар. Під звуки самовара завіса повільно закривається.


Гамлєт Дія друга Лесь Подерв'янський [5]

На сценi збоку стоїть рояль "Стiнвей". На ньому лежать шпроти. Посеред сцени стоїть величезне кацапське крiсло, позбавлене будь-якого художнього смаку. Над ним герб висить нацiональний. На гербi зображено ведмедя. В однiй руцi ведмедя серп, у другiй балалайка. Це символiзує працелюбнiсть i незакомплексованiсть тварюки. У крiслi сидить Маргарита, мати Гамлeта i вишиваe комiрець косовороточкi. Вона наспiвуe русопятську пiсню "Камарiнскую". Непомiтно, м'якою ходою підораса, входить Клавдiй, хтивий дядько принца.

(Фінал) Гамлeт (потихеньку починаe тверезити):

- Iтогi подвeдьом. Упиздив тата. I мамку запиздячив з рiдним дядьком. Попиздив мeбeль ценную, герба нацiонального хуйнув. Усюди смерть, розруха. Не буду бiльше пити я, хоч, правда, яка розумная цьому альтернатiва? Пiздець всім сподiванням. Ех, блядська Данiя....

Гамлeт рве на собi товстовку i тихо граe музика, приeмний голос спiваe "Яблучко". Зiгмунд Фрейд пiдходить до Гамлeта, колить його у сраку шприцем i уводить до божевiльного дому.

На сценi з'являються семеро матросiв в жахливих чорних бушлатах. Пiсня "Яблучко" переможно шириться. Пiд веселi звуки "Яблучка" матроси мовчки вiдбивають чечотку.

Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Братні проекти
Інструменти