Києвофіл

Матеріал з Файна Меморії

Перейти до: навігація, пошук

Києвофіл — представник виду homo erectus (sapiens'ом тут навряд чи пахне) з непомірно роздутим почуттям кохання до міста Києва разом з усіма його закутками, зассаними під'їздами, грязюкою, вузькими роздовбаними вулицями, не реконструйованими з 1935 року, і двоповерховими хатами в центрі міста, в яких вже років 30 живуть бомжі. Кохання своє києвофіл виражає в тому, що завжди виступає КАТЕГОРИЧНО проти будь-якого розвитку міста, особливо якщо йдеться про будівництво нових будинків — це кривавий мозоль будь-якого києвофіла. Якщо києвофілу подобається хоча б якась новобудова - це не києвофіл.


Зміст

[ред.] А тепер - трошки м'якше

Києвофіл - зазвичай людина молодого або середнього віку, стать будь-яка. Основною ознакою києвофіла є неймовірна любов до усього, що пов'язане з Києвом. А саме, києвофіл шалено любить його зелені вулички, квітучі каштани, вузенькі провулки, затишні темні під'їзди з легеньким і знайомим з дитинства ароматом сечовини, м'якенька грязюка на тротуарі, в яку так приємно хлюпнути чоботом, старенькі дореволюційні будиночки, в які заходити небезпечно, бо вони щосекунди можуть розвалитися, але ж які історичні! При цьому справжній києвофіл всім серцем ненавидить будь-які реконструкції чи новобудови. Мотивують вони це тим, що ці новобудови неодмінно знищать унікальний київський дух[1], спаплюжать його історичне обличчя і сплюндрують все те, чим так дорожить києвофіл(про цінності києвофіла трохи нижче).
Що цікаво, частенько києвофілами є зовсім не мешканці міста, а люди, що були в Києві один раз в 1976 році, зупиняючись на два дні у бабусі на Петропавлівській Борщагівці, де вони проводили літні канікули між першим і другим класом. Але і це не обов'язково, києвофілом може бути навіть людина, що в Києві ніколи не була, а бачила хіба що на фотокартках — це не має бути перепоною для справжнього києвофіла на його шляху до обожнювання унікальної затишної історичності Міста На Дніпрі.

[ред.] Цінності києвофіла

Очєнь уютний дворік[2]. Об'єкт обожнювання києвофіла.

Києвофіл за замовчуванням обожнює все, що знаходиться в центрі Києва і було побудоване до 1991 року. Це рік приблизний і у кожного києвофіла загалом може різнитися, головне щоб в конкретному будинку чи вулиці києвофіл вбачав історичність. Імовірно саме через це так і виходить, бо будинки до 1991 року належать до радянської епохи, а отже несуть на собі тавро історичності. Деякі віддаляють цей рубіж і зупиняються на роках правління Сталіна до початку правління Хрущова разом з його «боротьбою з надлишками» і тотальною економією на усьому, чому лише можна і не можна. Майже все, побудоване в дев'яностих роках, не кажучи вже про двотисячні, в очах києвофіла є потворним, жахливим, повним соромом і «шрамом на обличчі міста».
Особливо києвофіли цінують таку ефемерну річ, як затишок(то біш уют) колишнього Києва, який разом з усіма цими новобудовами був назавжди втрачений. Будь-що, що подобається києвофілу одразу отримує ярлик затишності. Якщо запитати у києвофіла, що саме він розуміє під цим загадковим поняттям «унікального києвського затишку», скоріше за все він пошле вас подалі. Бо справжні києвофіли інстинктивно знають, що таке той затишок, а раз ви питаєтесь, то значить ви не києвофіл і розмовляти з вами немає сенсу.
Кожний києвофіл спить і бачить, як зробити Київ містом своєї мрії. Для цього потрібно негайно зупинити все будівництво, всі будинки вище 5 поверхів знести і побудувати на їх місці двоповерхові цегляні будиночки в стилі раннього 19 століття. Всі вулиці негайно замостити бруківкою, або зробити взагалі грунтовими і звузити, залишивши лише по одній смузі руху для транспорту, а всю іншу територію засадити каштанами. Під цими каштанами потрібно ходити пішки, пити напої, пасти гусей і грати з сусідами в шахи. Над цим усім височітиме Лаврська дзвіниця і Софійський Собор. От тоді і настане всім благодать і щастя.
Чудовим прикладом кульмінації цінностей києвофіла є світлина праворуч. Хіба ви не відчуваєте цей затишок і цю історичність?


[ред.] Ненависть києвофіла

Об'єкт ненависті києвофіла.

Києвофіл ненавидить все, що може змінити зовнішній вигляд міста. Найбільш помітно на місто впливають нові висотні будинки і хмарочоси, тому їх києвофіл ненавидить особливою лютою ненавистю. Але навіть якщо в будинку лише 5 поверхів — це не врятує його від пильного ока і разючих променів ненависті києвофіла.


[ред.] Джерела такого ставлення

Не потрібно бути німецьким психологом кінця 19 століття, аби зрозуміти причини такого тяжкого зітхання києвофілів по назавжди втраченим зассаним під'їздам затишним дворам. Бо коли ти був малий і на леваді кози пас, тобі все в навколишньому світі подобається і все тебе тішить. І сонце тобі яскраве і травичка зелена і будиночки затишні і приємні. І в тебе формуються чудові ностальгічні спогади, які так приємно підвечір дістати з закутків пам'яті і згадати, які ж чудові були часи голопузого дитинства. А тут зненацька з'являється якийсь забудовник і хоче цю всю твою рідненьку, роками виплекану ностальгію взяти і перебудувати, навіть не спитавши дозволу. Ну як тут не засмутитися, еге? І жодні логічні доводи не діють, це чисто емоціональне явище.

[ред.] Особливо помітні об'єкти постійної уваги києвофілів

[ред.] Об'єкти обожнювання києвофілів

[ред.] Об'єкти ненависті києвофілів


[ред.] Народна творчість і копіпаста

Дуже гарну іронічну замальовочку написав kolega1. Як ви гадаєте, як би зараз виглядав Київ, якби в 12 столітті існували києвофіли?

Активісти "Збережи Старий Київ" виступають проти будівництва Софійського собору

12 грудня, Київ. Давньоукраїнські новини - Активісти громадської ініціативи "Збережи Старий Київ" виступають проти будівництва Софійського собору.

"Цей бридкий грецький новоділ планують звести у безпосередній близькості із варязьким цвинтарем під стінами граду Володимира", - сказав в інтерв'ю "Давньоукраїнським новинам" голова ініціативи Андроній.

За його словами, Ярослав Мудрий не дав гарантій, що могили "раптово" не знесуть. Більше того, за інформацією ініціативи на місці могил вже заплановано розташувати землянки, в яких мешкатимуть будівельники з Царгороду.

У адміністрації Ярослава Мудрого запевнили, що рішення про будівництво собору є законним. "Там поле! Там нічого немає! Ми лише недавно билися там із печенегами! Що там зносити?", - здивувався тівун Людота.

"А тих, хто заважатиме - посадимо на кіл", - додав він.

Джерело

Ось ще цитата з форуму scyscrapercity.com, що розкриває мотивацію києвофіла:

Тихо и без привычной истерики разрушили спорткомплекс Днепр. Спорткомплекс в самом центре - на улице Щорса.

Да, спорткомплекс давно не работал, был заброшенным, но это было одно из немногих мест для занятия спортом.

Характерно, что не было ни пикетов киевофилов ни истерики в прессе. Все прошло тихо-гладко.

На основании этого, я могу предположить, что все их истерики или проплачены (конкурирующими строительными фирмами или еще кем-то) или завязаны на личном интересе. Еще бы! Строители покушаются на скверик, в котором гадит собачка киевофила. Настоящий киевофил никогда не убирает за своей собачкой, никогда не убирает в скверике или дворе, никогда не садит деревья. (Он просто льет слезы и ненавидит все новое - киевофилит). Или строители покушаются на незаконно установленный во дворе гараж киевофила.

Вот такие сумбурные и печальные мысли.

І з автором важко не погодитися.


[ред.] Цікавинки

Осередки києвофільства:


[ред.] Виноски

  1. тут би більше підійшло слово «душок»
  2. Фотозвіт про дуже затишний будиночок від справжнього києвофіла
Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Братні проекти
Інструменти