Користувач:Usik64/Куркодзьоб звичайний
Матеріал з Файна Меморії
|
Обговорення цієї статті наповнене Курками трохи менше, як повністю; але діставля ніц нітрохи не менше
- Тутка буде хвайна ссаття про куркодзьоба.
- Скидайте матеріали, з миру по нитці - курці лоток яєць.
- Мир по нитці - Анонімус - десь по сошейці Самбір-Радехів поруч магазину водомийних порохотягів
Зміст |
[ред.] Епіграф
- Маленька реклЯмка Курки
- Курці не завадить
[ред.] Анонімус доставляє
[ред.] А чи старынкі гераїчнай біяграхвыї
Багатьох вже дістала упоротість та школярство цього ракового неймфага що на драматиці, що на учані.
Моя система фейків - непробивна. "Курка"
Ми вирішили більш детально ознайомитись з Куркою УРЖ. Тому почнем.
[ред.] Дитинство
Народився і виріс наш поцієнт у с.Требухів що біля Броварів. Звідси у юного Максимка збереглась таємнича любов до кур.
У кількох метрах від будинку комуністи, бля!, збудували морг проходить колія по якій цілодобово гуркочуть потяги. Звідси, можливо, схильність до римування різного непотребу.-під стук коліс так сказать.
Потім було навчання в броварській школі №4 (тепер Гімназія ім. С. Олійника )
[ред.] Отрочєство
У школі Максимко був омегою. Ніким не зрозумілий дивак жив в світі курей і мріяв про філологію.
Однокласники озиваються про нього як про людину неконтактну, що ссялася ночами з труднощами в спілкуванні.
Тому в інтернеті намагався бути альфою.
[ред.] ЮнНость
Пробував поступити в Київський національний лінгвістичний університет на філологію - (729.6 балів) та зафейлив і зненавидів сьогоднішній правопис.
Саме тоді, він, розчарований в сучасній лінгвістиці, вирішив створити власну кукромоЎу.
[ред.] Ў ацых Ваших Ынтырнетах
- Мноґопсєвдіє, чи
- " а я мілаґа узинаю па паходикє"
Підписується в інтернетах переважно
- Амсціслаў Ліцьвін,
- Dadko burak,
- Курка ААлямб.
Зареєстрований на півтора десятках поетичних сайтів, та ў львівському метрополітені клЮбі акваріумістики.
Цитувати його повний пиздець творчість у повному обсязі не будем , кому цікаво хай гуглить **Антафракт** [1]
Якщо зовсім ліньки луркати - ну, тоді окремі статті - вважаючи на високохуjдожній штиль пейсатєля, одразу розумієш:
- Who is хуj
- Пиздець намбер 1 - у цьому пиздеці афтор азнакамліває нас з Історіями_про_курей_і_без_них
- Пиздець намбер 2 - епічний пиздець, з якого нєразумний ньюфаггот дізнається, накінець, хто такий Левко, і як йому так ловко вдалося їпати гусаків
- Пиздець намбер 3 - ряд нарисів - мануалок, у тому числі посібник для тупих бєларусав кабы яны сваю мову вывчалі
[ред.] Лоток перший
- Срач/Індивідуальний/Зразок лютий 2011. Курко, нічого особистого. Навіть цю ссаттю розпочав не я - чесно, бачить Біг.
- Як Ви писали: "В срачах народжується істина"? Ну, гадаю, істину ми відшукаємо, як би довго вона не народжувалася.
- До речі - Деймос - Ваш ліпший друг - зробив на ФМ Справжній Куркоадаптований Інкубатор [2], випередивши Вас навіть у цьому. Отакої! Переймайте передовий досвід куркодзьобства! Хардкор форева!
[ред.] У творчості Ґероя
[ред.] Куркоепос
Десь у дальнім краю
На низемних долинах,
Де гуля москалина,
Й гаде землю свою -
Є людина, велика людина,
Що довела хоробрість в бою.
Небезпека постійно чекає на нього
З-за дерев, і з води - бо москальське усе;
Кожен раз ту нелегку дорогу,
Він долає, ще й ворога б'є.
О, славен мужній лицар благочестий,
В своїм загоні, що і пан і голова.
Гіри гуцульщини далеко, та наш месник
Коли б не йшов: чи осьні, чи зима,
Герой завжди відважний та рішучий!
... От знову йде, в мішку з вухами москаля
Все мріє, як гуцульськає земля
Уславить: Чим вояка не блискучий?
Твір написано тонким ліриком, і розміщено на розсуд удячному читачеві ОТУТ
[ред.] Народ у відповідь
- Десь в мережі етерів, де давно не гуля москалина:
- Что ім дєлать? Язик у хохлов вєдь нє тот…
- Є людина ― велика і славна людина
- А не рак, не гівно - аутист, і не йобаний скот
- Тут Ясон, проповзаючи повз вже давненько,
- Йом скрижалі вручив. Бо ж – либонь, поспішав десь мабуть
- І тепер не докличецця рідня ненька
- Бо борня лиш трива ― у бою лишень праведна путь.
- Шо в скрижалях отих – вуйку, досі не видко ні разу
- Лиш зненавидів наш інтирнетний вояк
- Всю москальсько - школоцьку бидляцьку гівняну заразу
- Та – біда – шось не бореться ґета ніяк
- Як мудрєйший Ясон, що ганебну Медузу-Ґарґову
- Пиздив мовчки, в щита заглянувши лиш раз
- У Радехові Він – лол - вивчав не лишень куркамоўу
- А й лайнову борню, як писать на стєнє «підараз»
- Як на Ґ починать мав нє кожнєє слово…
- Нєх вас коні заграли – скаже, й знову вже ворога бить
- Скрипник-батько, до тебе лиш знову і знову!
- Прямо з оХВісу будьмо кацапа гнобить.
- Як балакать по-людськи з тобов променисто
- Цей вояка захоче – то зразу підпишецця вмить
- Коли ж «хую дурний ти» - тоді анонімус він чистий
- І нічо не їбе, не колише, не ґра, не горить
- І в криївку назад – чуть потролив і досить
- Позайобував трошки – і все, і хана , і пиздець
- Чим вояка не гожий? Навіщо флюдросить?
- УРЖ він ніхто – ну а ТУТ він інтИрнет-боєць!!!
