Ленін

Матеріал з Файна Меморії

Перейти до: навігація, пошук
Panas.jpeg

Хуйня це все, басні дідуся Панаса. Не було ніякого Леніна, Ульянова, Гриба, Члєніна. Був тіко МаФзолей, у якому когось періодично заносили і виносили..
Увага! Правдивість інформації в цій статті ніхто не перевіряв. Використовуйте на свій страх, а краще додайте доказів і посилань!

Володимир Ілліч Ленін [1] (Ульянов) (він же Гриб [[2]], він же Володимир Іллі Членін, він же Зєєв Еліянович Бланк) — вождь міравова пларєтаріата, організатор Жовтневого революції заколоту а також творець Совку, чувашо-калмико-ҐуССко-шведо-немцо-єврей, епічний троль в кэпке.

Тік шото хуярить із "Рамштайна", Лєнін думає об рєволЮції

Зміст

[ред.] В астралє

Niwt9k 04 80.jpg

У цій статті, аноне, розповідається про епічну особу, що жила у прадавні часи, і наробила чимало лайна в житті
Проте, анонімус усе пам'ятає


Практичний продовжувач дєла Маркса-Енгельса; перший - відомий сатаніст - отєц - герой - різнороб, автор "Капітала", другий - йобаний експлуататор широких народних мас на своїх сумовитих фабриках і заводах, автор "Походження сім'ї, приватної власності і держави", обидва - автори "Маніфесту КП - 1848 року", де отой Ваш

Привид ходить по Європі
Привид комунізму

У паралельному всесвіті - видатний сексуальний революціонер, марксист-джедаїст, рок-зірка тих далеких часів, носій ордену Червоної Цегли .

На данний час вже давно на пенсії по причині кончини вождя, відпочиває у великій кам'яній коробці - зіґґураті по проекту древніх ацтеків - на Красной площі, на якій було написано "Ленін".

[ред.] Історія життя

Народився вельми хитро 22 квітня 1870 року, одразу на наступний день опісля Адольфа Алоїзовича Шикльґрубера, відомого у широких колах, як Гітлер; день народження останнього - 21 квітня, тілько набагато пізніше.

[ред.] Дєцтво

Народився Вовочка Лєнін в селищі Симбірську у Симбіру, спочатку носив прізвище Ульянов, походив із дворянської родини, причому не дуже і бідної.

Про те, що він буде Ленін, на ті роки навіть не підозрював. Кажуть, що мама була цісарською фрейліною, яка понесла від цісаря, в результаті була випиздюхана до Симбіру за блядство революційну діяльність у цісаревому покої і видана за чоловіка Іллю заміж. Той же тримав мазу всія ґімназій Симбіру.

Був маленьким кучерявим малим шибздюком, зображення якого комуністи потім увіковічили у жовтеняцьких зірочках і багаточисельних БукварАх, а нині Свідки досі на ОЦЕ фапають, пиздячи за розїбайство своїх малих Свідків, і приводячи малого Вовочку їм у прімєра.

Вчився, як вчився - вже набагато пізніше вирішили, що був круглішим від самого круга відмінником, і, взагалі, застібався на усі Ґудзики. Також їздив на ровері і збирав гриби. Гриби і ровер - цю любов Вовочка переніс через усе життя. Любив маму, брата, і гриби (ну, про гриби - це я вже писав).

[ред.] Отрочєство

Знов-таки, ровер, гриби, книжки; кругліший од самого круга.

[ред.] ЮнНость

У юННості Вовочка Ульянов став підаром вступив до Казаньського юнівьорсатету. Там почав курити ніштяки вельми гарно вчитися, але вдарився у блядство революцію. Оскільки блядство революція займала багато часу, перестав ходити на пари, а значить - за умовами тодішньої Булонської системи Симбіру - був люто випиздюханий з юнівьорситету за роз'їбайство за революційну діяльність.

Через чотири роки після випиздюхування з Казанського сподобився-таки вступити до Пітерського (мама, цісар - ну, ви ж пам'ятаєте!), отримав юридичного діплома, і працював навіть трохи адвокатом; на цьому юридична діяльність сабжа скінчилася, зате почалася пейсатєльська. Весь трудовий подвиг сабжа звівся до абсолютного просирання усіх справ, які йому були доручені, чого Ілліч люто знанавидів адвокатів, як клас:

"Адвокатів потрібно брати в їжачі рукавиці і ставити раком в облогове положення, бо ця інтелігентська сволота часто паскудить" (В. І. Ленін, лист К.Д.Стасовій і товаришам в московській в'язниці, 19 січня 1905 р. [3]

Будучи пейсатєлєм, нашкрябав пером матеріялів на 55 (п'ятдесят п'ять, аноне) томів.

Пейсатєльську діяльність починав у криївці під псевдо Ніколай Азаров Лєнін. Комуняки потім придумали правдиву версію, що ЦЕ на честь повстання робітників на Лєні (аноне - візьми мапу - де Пітер, а де Лєна, ЛОЛ!)

[ред.] Око за око

За погану поведінку, і спробу забомбити чинного цісаря, брата Вовочки Алєксандра повісили за шию, поки не вмер.

Вовочна промовив історичне "Ми підемо іншим шляхом", і пішов.

[ред.] Партія

Оскільки в тодішній Раші ґеїв не дуже любили, Володя Ульянов - Ленін забодяжив партію РСДРП у Лондоні. Потім пацани засідали і в Брюселі, і в Мінську. Мали прямі зв'язки з єврейським Бундом.

За спробу послатинахуй Лєніна розподілилися на більшовиків - ісконно-канонічних лєнінцов, і меньшовиків, в процесі стали маланцами.

[ред.] Ленін. Хождєнія по мукам. У засланнях

Цісар страшно знущався з Лєніна - відправив його на заслання у Шушенське, де його змушували за тиждень зїдати цілого барана, що готувала служниця із мєсних, і - знов-таки - їздити на ровері, ходити на полювання і збирати гриби.

Якось Ленін на полюваннях виступив у ролі Дєда Мазая - під час повені, з метою зекономити боєприпаси для майбутніх освободітєльних походов, ловив зайчиків, пиздив їх замашною революційною палицею помежі вуха, і - щасливий - героїчно привіз охуєвшій Надєжді Константіновнє цельну торбу дохлих зайчиків.

Мабуть, мав чи то безвізовий виїзд, чи то Ґрін-карДу, бо дюже полюбляв проводити заслання десь на південному березі Франції, чи на острові Капрі в мокрій, сумовитій, холодній Італії.

У всякому разі, в теплій безводній Африці якось з "лєнінськими місцями" не дуже...

[ред.] Секс і Лєнін

У партії Ільїч їбав все, що шевелиться; все, що не шевелилося, Ільїч розшевОлював, і їбав теж.

Страшно, до баттхьорту любив дітей (як він їх тільки готував?). Своїх не мав. Зате мав дружину - вона ж боєвая подруга рєволюционєра - БПР - Надєжду Константіновну, мав коханку - другу БПР Інессу Арманд, і мав бой-френда-підара, який жарив його в дупу - жидівського педераста революцьйонєра Ґершале Зіновьєва

«Милый Вова! Ты не отвечаешь мне, наверное, забыл своего Гершеле... А я приготовил для нас с тобой замечательный уголок. Мы сможем бывать там в любое время, когда только захотим. Это - прекрасная квартирка, где нам будет хорошо, и никто не помешает нашей любви.
Будет так же хорошо, как и прежде. Я вспоминаю, какое счастье было для меня встретиться с тобой. Помнишь, еще в Женеве, когда нам приходилось скрываться от этой женщины... Никто не поймет нас, наше чувство, нашу взаимную привязанность... Приезжай скорее, я жду тебя, мой цветок. Твой Гершель». - [4]

Щодо секасу, то наш герой був настілько р'яним, що від сифілісу-таки й помер у 1924, але про це потім.

[ред.] Лулзи від Лєніна

До того, як він зломав фоста пав смертю хоробрих, він натворив дуже багато різного шуму та пилу.

В далекому 1917 році він наїбав всіх імперців, коли приїхав у запечатаному вагоні з Фатерлянду, прямо на вокзалі заліз на броньовика, і одразу ж замутив "Жовтневу революцію", що остаточно добило РоСССійскую імперію, яка і так котилася у сране гівно.

Після епік віну Жовтневого перевороту дав прийняти іслам всій родині Романових, родичі тепер люто серуть, щоби їм оддали їхні землі (ну ніхера сібє - 1/6 частину суші Землі).

З дєвками на діскатєку
Володимир Ілліч дуже любив дітей. Тому у нього завжди було багато дітей. А Надія Костянтинівна дітей любила не дуже. Тому у Надії Костянтинівни дітей не було. - баян
Сама Надія Костянтинівна, згідно з іншим анекдотом, не заперечувала чоловікового дітолюбства:
- Володимир Ілліч дуже любив дітей. Бувало, сидить він на лавці, а якщо поруч сяде дівчинка, він бритвочку дістане і об ремінь точить-точить. Подивиться на дівчинку і знову точить-точить.
- Так при чому ж тут любов, Надія Костянтинівна?
- А міг би і полоснути! - другий баян

[ред.] Ленін і Україна

В Україні Ленін не бував ніколи, не володів українською мовою, на українську культуру та історію срав з великої каланчі.

Якась хуйня була повязана із зОбороною святкувань ювілею Шевченка у 1914 та конфлікті між Тимчасовим урядом і УЦР влітку 1917. Толком ніхто не памятає - один лишень анонімус ніц не забуває, але ДЕ він, той анонімус??

Здатний був, за свідченням очевидців, погодитися на створення окремої литовської чи єврейської соціал-демократичної партії, але утворення окремої української партії вважав неприпустимим, та з цих позицій критикував Михайла Драгоманова, Лева Юркевича, дотримуючися думки, що «при єдиній дії пролетаріатів великоруських і українських вільна Україна можлива, без такої єдності про неї не може бути мови» (Повне зібр. тв. т. 24., с. 125).

В часи, коли лауреат сталінських премій Міхаїл Шолохов описував веселе життя кубанських українців, що варили смачнючу юшку з жирних жабів, дєті у Крємлє мучилися, і ніяк не могли доїсти сирі рибячі яйця. Корєфан Лєніна, і його воділа Бонч-Бруєвич, щоб хоч трішки підтримати нещасних діток, створив співтовариство "чистих тарілок". Уявіть, як мучилися крємльовскі лідери, які повіддавали "всьо лучшеє дєтям", а самі живилися одніма рєволюціонними ідеями.

Полюбляв українське матка, яйко, сало, млєко, курка!! Вважав питання контролю над Україною, її хлібом та донбаським вугіллям питанням життя і смерті російської більшовицької революції. З цих міркувань видав 3.12.1917 «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Центральної Ради» та організував більшовицьку інтервенцію в Україну взимку 1917-18.

Хуй йому, а не контроль над Україною - контролю над Україною не зміг втримати через воєнні обставини і укладення УЦР Бресського миру 1918. У липні 1918 під тиском обставин дав згоду на утворення КП(б)У в межах російської Компартії (діяльність РКП(б) в Україні була б порушенням умов Берестейського миру).

Замутив орґанізацію голоду 1921-22 в Україні, видавши наказ насильно вилучати і вивозити хліб з України в голодуючі райони Поволжя, одночасно затягуючи - СУКА! - з дозволом Американській адміністрації допомоги та ін. організаціям надати допомогу голодуючому українському населенню. [5]

Зате в Україні напиздячили йому пам'ятників на кождому кроці. По сьогоднішній день - говори, не говори нашим землякам, що Ленін - сифілітичний підар, садист, маніяк, улюбленим словом якого було "расстрєлять" - хоч біля Глевахи, хоч біля Києва - заїдь у будь-яке село, і потрапиш на вулицю як не Леніна, то Жданова, Кірова чи ще якого Дзержинського...

[ред.] Ленін і сьогоденні

Зеньо Збиток (1971) / Проза Копіпаста: [6]

А нинька Суботник. :-)

Була то середина 80-тих. Гримнув чєс "пєрєстойкі". Наше село здавалось ніби приклєєнем медичним чимсь до Бази. Там всьо крутилосі, як водорваний пропелєр гвинтокрила по пасіці Діда Гілька. От і про різні проблєми зачили людиска говорити не з під лоба, а в лоб. Ось і наш камандір теж перебудовувасі, але зачєв усе з низів, так як верхи могли і звйоздочку не то шо не дати, а й відорвати, як зуба, ржавов обценьгов. Профрував, як кодло голубів, Суботник. Зеньо здецидовавсі вперше, застосувавши силу критики, обговорити - як все ж перейшло мироприємство. Хрипнув гучнобалакач, прозвенівши перед промовою роздираючим вуха пискотінням:

- Кх-кх. Хм. Я вотово, вніманіє, вніманіє, о! (сподобалось певне, бо усміхнувся сам собі )

Читаю звіт про Суботник, але руки сі трясуть ніби день з отбойним молотком на фестівалі юних талантів лезбінку витанцьовував. Вибачєюсь. Стараюсь ввійти у резонанс махами голови у відповідність ду-па-перу (нічого з країнов Перу і задком спільного немає), але всьо нагадує молитву біля Стіни, ну як її - Реву у Єрусалимі (листок вібрує, голова доганєє).

- То, же Гриця Буцім не було з нами - то ніц. У нього сєкретна місія - він троха поважно, троха впідскок зо шмайсером, пішов зніматися у совітське кіно (часи такі - кожен гріш зара тра) - буде косити під Мересьєва і повзти від смт. Кривосуки до Радехівського Воєнкомату. Але так як вся зйомочна група в дубель п`яна, то він посилено вивчеє коливно-хитальний рух з точкою опори ніжки "табуретка-зємля". Поки ті артиста прийдут до себе то сі сніг зтопит, ну а нам того й тра, бо йнакше тра було би по сценарію чікі-чікі (обрізаніє) нижче паска робити, а так нехай ті німаки спочєтку його найдут (нам головне же би за аренду голови - капало конкретно). ::::(задумався, мало не заснув)
- Во, шо я то казов? А. (шкобає себе по ду-і)

Суботник пройшов у стилі "разброда і шатанія". Хто казов вам шалапаї в музеї Революції на броньовик свастику домальовувати? А шо з Лєніним зробилисти? Тож була Панорама про Лєніна Суботник, а не ваш. Нашо було бревно у нього виривати і замінєти його на пустий 10-ти літровий бутель від самогони? Ше й флєшку зпід Тархуна до кепки приштуцовувати з трубков прамо в писок. Нашо було знімати з його маринарку і мешти, та надівати лапті з комплектом брігадіра механізатора без руля. Нафіга було йому фінгал на лобі ставити, зпілений з бугая Буйного рог, приклєювати на потилицю - це шо за чорнобильський циклопа вам - чи ге-ге- ( пчихає ) гемон? Дєкую, Холєра той нашморк (Дує носа, як до рури)! Ніс помадою вишмаруваний, а зпід паху журнал Плєбоя встромлений. Хто йому у ширінку кубинську сигару вліпив у презервативі? Хто поправив лозунг "Ми не раби - раби не ми!" на " Ми не раби - рабині ми!"? А єнший лозунг - хто слово "гегемон" на "бегемот" замінив? Ну прибрали то прибрали... З панорами тіко Лєнін добре же лишився. Де Сталіна ділисьти батяри? - то ж анти-кваріат! Зеньо забуває вимкнути мікрофону, тому відлеглий репортаж уривками іде на всю Базу, бо на дєжурну вишку повзе незрозуміле щось:

- А шо я Вам казов, не курити сухий спірт, настоєний на апсценті?

Негайно несіт Сталіна (руки на місці?), видите - стадо не дуже мирно настроєних пенсіонерів розхитує вишку поступово несеметричними рухами у такт реміксу "Інтернаціоналу" і "Рузі-бузі дай" в приприжку на роскалєх. - Мене тяготіння на землю просит, але у них зуби вставні і жалізні, щей клацают. Тут чути щирі прагнення Зеня: "Tікай Сірко, тікай - як добре потиснусь - то прикрию!" (добре тисниться - прикриває - летять мати і інша непотреб - вставні щелепи збиваються з такту і вибивають че-чьотку).

- Кнедлик, то не Горбачов на стенді, то електро-монтьор Стоьпа Голуб... бачите п`ятно? - то від потуги закручування жарівок головов (а вчора єдна попалась без скафандра - то його так і закосило).
- Матко Бозка, то-то все шо позостало з мого льокатора запасів етилу протівніка методом продуву? Розберусь, як не зб`ють на квасне ябко.
- Пам`ятник тащіт, тащіт говорю - а не тащіться з його фуражки... то так має бути, та не малюйте ж йому крижиків... вуса нашо брити?
- Беріт гирю, шо за хлівом і пиляйте лобзіком, шоби іскра пішла - приготуємо шось, бо не весь час же уху.. їсти.

Чути як Зеньо набирає нумер (трах-тах-тах-тах, трах-тах-тах...)

- Альо, Кнедлик наблю-блю-дадаю Вас. В льорнеті писок недовольного красноармійця. Дивлюсь я, де Кнедлик, і думу гадаю, шо то за холєру на шлєках він пхає. Кнедюля - дивисі не вкинь Сталіна собі на ногу, бо у нас на Базі 50-го розтоптаного не завозят - кажут же тіко для кловунів.
- Скоріше би. Пенсіонери звіріют - поздоймали щелепи і крутєт ними гайки. (кидає трубу об підлогу)
- І чого би то я зєнітку, бабуля, солярков змазував? Га? Вона ж не горит... альо, бійтисі Бога... я Вам за те... за те... карочє - Вам коли-небуть хтось зкопував город протівотанковов??? Та не дєкуйте, нема ше за шо... тіко би хлів потім з виходку не здоймати...
- Дед, а дідуля - лапай лімонку і лічи до 10-ть - то зобачиш то шо я, а то і вище...
- Нє стареють душой партізани...і нє здаюся теж доречі. Спокійно селяни - зємля зара попливйот. Нєа, не злізу... на дєжурці я... поняв - коник горбунець тобі арахісом по ягодиці.

Лохорадочно набирає другий нумер: - Альо, Місько, то не ти на стенді про Чевоноармійців Котовському і його коневі яйці, шо з минулої Паски, понаклєював... я розумію шо то сюр-реалізм, але нафіг було плякат чіплєти зі словами Висоцького "Ох где ж бил я вчера... Не пріпомню ні..." А тоди так нецензурно "как как как".

-А для чого було Чапаєву і його коньови голови переставлєти місцєма? Червоно-армійцям замість штиків - граблі і вила, хе - одному паяльну лампу замість будьонівки прив`язали і написали - "Перший Вогнеоприскувач - Петро Паливода".
- А з Анокою шо зробилисти? - не стояла вона на тім стенді раком обернена до корита з кукурудзяними палочками і з лопастями, прикрученими до сідниці... я Вам дам праобраз Карлсона...і чого це до неї взвод красно-армейців на карачках чимчикує - це ж ті самі жовніри, шо були на іншому стенді про ранєних після Куліковського здається.
- Я вам дам свиней привєзувати до крісел засіданє Ставки...
- Ню всьо - одна надія - як вишка впаде - то хоч би на виходок. Амінь.

Знову виторохкує нумер:

- Ви там тіко кіп`ятком не тово, там у Вашому керунку біжит напів-дика гурма зі слоїками соляри, дуже забита та поколінчасто-грижата. Я там троха лімонками жонглював, то єдна так вгатила в ящік зі цьвоками, шо наші ветірани залишились без біноклів на носах і всі як йожіки, котрі ніби тіко но з абразури Матросова стєгували - так шо біжуть на запах.
- Совітую падати на землю та імітувати Сірка, за єдно може й накормлят, тіко Ви ногу на Сталіна не закидуйте, бо нафаршируют дустом.
- Можете так само імітувати музейний експонат "Ленін в шалаші зпилює Сталіну ногті лобзіком", або "Нє пойманий собака нє Сталін!" (не пам`ятаю де коми тіко ставити), "Сталін посилає пролетаріат і пролетаріат упираючись устроює БАМ (Браство Анонімних Мазохістів)".
- Кароче всім решта атбой. I ні звука... і чого це мене від сушені сушит?

[ред.] Цікавинки

А окремим так зохавав мозок, що живуть вони без нього і досьогодні.

[ред.] Ще десь

Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Братні проекти
Інструменти