Комунізм

Матеріал з Файна Меморії
(Перенаправлено з Ленінградські Комуністи)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
{{#if:|
Привид ходить по Європі
Привид комунізму
{{#if:|

— {{{3}}}{{#if:|, {{{4}}}}}

}}}}

{{#ifeq:Комунізм|Гайдлайнс|}}К.Маркс, Ф.Енгельс. Маніфест комуністичної партії

Привид комунізму - страшилка для тих, хто комунізм сприймає серйозніше за самих комуністів
кумедний комуніст, а точніше просто хитрий хохол
пінгвін - символ сучасного кумедного комунізму
єдність і боротьба протилежностей - основа радянського комуністичного вчення

Комунізм - безбожне матеріалістичне кумедне віровчення про те, що "все належить усим" і "всі мають всім управляти" ніби це і так не очевидно, що кожна кумедна людина, з волі Кумедного може і повинна давати лад всесвіту. Кумедні комуністи вже давно стали улюбленцями і народними легендами, а серйозних ніхто не любить (а чого їх любити, якщо вони хочуть іншим людям серйозно щось доводити?). Засновниками вчення були кілька нікому невідомих єврейськихопеазійських кумедних людей, які вирішили за краще не афішувати свої імена, а просто підкинули кілька ідей Карлу, Марксу, Фрідріху, Енгельсу і Леніну, які будучи не в міру серйозними і маючи високе ЧСВ, побігли їх втілювати у життя. Таким чином, коммунізм є прямим продовженням древнього, вічнозеленого вчення про те, як стати самим кумедним у Всесвіті і допомогти у цьому іншим.

Деякі серйозні некомуністи вірять у те, що комунізм це віра в те, що прийде час, коли можна буде гарно жити і нічого не робити. Покажіть працю хоч одного серйозного комуніста де таке написано (не кажучи про кумедних, яким було просто ліньки щось таке писати і комусь щось пояснювати).

Попри всю свою безглуздість (як і будь-якого іншого вчення, придуманого людьми) містить елементи правди і таємних знань, відомих лише посвяченим.

Цікаво, що комунізм переніс, розвинув і широко поширив по всьому світу стародавнє вчення про діалектику, єдність і боротьбу протилежностей, інь і янь, відоме вже у стародавньому Китаї.

Майже визначення[ред.]

Комуні́зм (від communis — спільний, загальний) — починаючи з XIX ст. ідея кумедного утопічного суспільства загальної рівності та свободи, а також кумедного вчення про таке суспільство, яке деякі люди сприйняли занадто серйозно, за що й поплатилися.

В суспільних відносинах комуністичне вчення наголошує на зверхності інтересів колективу над інтересами окремої людини, на абсолютній домінанті, підкоренні людської особистості інтересам спільноти. Відчуження приватних інтересів особи в комунізму починається із скасування приватної власності на засоби виробництва, її еспропріації.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Портал:Комунізм

Сучасні адепти-некрофіли


Основні тези[ред.]

Комунізм - ідеологія, що нищить мозок

Основоположник і теоретик комунізму, а попутно сатанист і батько-герой - різнороб (бо ніде не працював, а жив на кошти свого друзяки - буржуя-експлуататора Фрідріха Енгельса) Карл Маркс. Він сформулював усі основні тези комунузму.

  • Імперіалісти (буржуї, капіталісти) - головний класовий ворог пролетаріату, бо нещадно експлуатують пролетарів, отримуючи надприбутки
  • Пролетаріат - головний рушій світової революції (і комунізму), головний ворог і могильник буржуазії. Пролетаріяту немає чого втрачати, окрім своїх ланцюгів
  • Шлях до комунізму - в об'єднанні пролетаріяту ("Пролетарі усіх країн - єднайтеся!"), проліраріят несе загибель буржуям шляхом загальної світової війни, в результаті якої (перемога світової революції) настає суспільство абсолютної рівності, у якому діє принцип
{{#if:|
Від кожного - за здібностями, кожному - ЗА ПОТРЕБОЮ
{{#if:|

— {{{3}}}{{#if:|, {{{4}}}}}

}}}}

{{#ifeq:Комунізм|Гайдлайнс|}}

Себто, кожен працює на суспітьство, ЯК може, за здібностями, без примусу, добровільно і з задоволенням, а суспільство дає усім усе - що КОЖЕН БАЖАЄ, і СКІЛЬКИ бажає.

Червоний прапор (кольору крові) Теоретика Маркса у політичній боротьбі підхопив інший Теоретик - Ленін, який обҐрунтував можливість перемоги комунізму в одній, окремо взятій країні - Російській Імперії, і вдало втілив цю можливість УРЖ.

Оскільки комунізм був не здатен довго існувати в одній країні, слід було створити інструмент для поширення світової революції на усю Земну кулю. Таким інструментом став створений у 1922 році СРСР

Утворення СРСР[ред.]

http://www.incd.info/getcont-500-1.html Х з’їзд партії (березень 1921 р.) обговорив доповідь Сталіна з національного питання. В ній наголошувалось на невідкладності заходів, спрямованих на подолання соціально-економічної і культурної нерівності народів. А він виступив за адміністративний переділ Росії. Ця настанова призвела до серйозних ускладнень в ряді районів, зокрема на Закавказзі.

В березні 1922 р. представники вищих органів влади Азербайджану, Вірменії і Грузії затвердили договір про створення федеративного Союзу Радянських Соціалістичних республік, який у грудні 1922 року перетворився в Закавказьку соціалістичну республіку (ЗСФСР).

В радянських республіках у 1922 р. були скликані з'їзди Рад. Вони прийняли рішення про утворення СРСР. 30 грудня 1922 року відбувся І з'їзд Рад СРСР. Він затвердив конст. Документи: Декларацію Договір Російської, Української , білоруської, закавказької республік про утворення СРСР. Було створено першу радянську Конституцію, яка була затверджена на ІІ всесоюзному з'їзді Рад у січні 1924 р. Конституція проголосила, що СРСР є "добровільним об'єднанням рівноправних народів, що за кожною республікою забезпечене право вільного виходу з Союзу.

В 1925 р. на ІІІ зїзді Рад було оформлено входження в Союз Середньої Азії.


Конституція СРСР[ред.]

Надзвичайний VІІІ зїзд Рад 5 грудня 1936 р. прийняв нову Конституцію СРСР. В ній проголошувалося, що в СРСР побудовано соціалістичне суспільство. Багатоступеневі вибори до органів влади змінювались прямими при таємному голосуванні. Говорилось про те, що експл. Класи повністю знищені. До Конст. 1936 р. вперше ввійшло положення про Комуністичну партію як керівне ядро всіх громадських і державних організацій. Партапарат дійсно являв собою вузол тоталітарної держави і в руках генерального секретаря зосередилась небачена в історії вся повнота влади. Вражаюча невідповідальність практиці державного терору аніскільки не турбувала тих, хто розробляв цю Конституцію.


Сталінський терор[ред.]

В січні 1934 року відбувся VІІ зїзд партії більшовиків, який відвів підсумки 5-річного плану господарського розвитку. На зїзді виступили керівні діячі опозиції Бухарін, Риков, Зіновєв і Каменев, які піддали критиці методи диктаторського правління Сталіна. Більше проти Сталіна не виступав ніхто, бо це було смертельно небезпечно. Єдину можливість усунути йогот з керівництва давала процедура виборів у Центральний комітет партії. Як і раніше, вибори в ЦК відбулися шляхом таємного голосування. Сталін дістав менше голосів, ніж інші кандидати. Найбільшу підтримку одержав С.Кіров.

1 грудня 1934 року Кірова було вбито. Причетність Сталіна до цього вбивства є безспірною. Ця смерть для нього була вигідною: він усунув головного суперника і одержав підставу для розгортання терору, спрямованого проти міфічних ворогів народу: 5 грудня в газеті "Правда" появилася постанова про внесення змін до кримінально-процесуальних кодексів республік. Розслідування справ про терористичні акти проти представників радянської влади тепер вимагалось закінчити в строк не більше 10 днів, слухати ці справи без участі сторін, не допускаючи подачі про помилування і касаційного розгляду, виконати негайно вирок про вищу міру покарання, якою був розстріл.

В масові репресії після пленуму ЦК ВКП(б) в лютому-березні 1937 року під час Пленуму заарештували Бухаріна і Рикова. Сталін заявив, що країна в небезпечному становищі.

31 липня 1937 року ЦК ВКП(б) затвердив наказ Єжова місцевим органам НКВС згідно з яким за 4 місяці треба було репресувати 268950 чоловік, з яких негайно знищити 76 тис. чол. Репресії здійснювались позасудовими трійками у складі першого секретаря обкому партії, начальника обласного управління НКВС і прокурора області. Репресувалися не тільки керівні особи, але й рядові робітники, колгоспники, інтелегенти. Суспільство все більше опускалось у прірву страху, відчаю та моральної деградації. Заарештованих піддавали тортурам за особистою вказівкою Сталіна. Не витримуючи фізичних мук, вони давали свідчення на себе, на своїх знайомих, рідних. Відбувалося масове знищення кадрів у військах. Були репресовані десятки видатних військових командирів вищого рангу


Основні злочини комуністів СРСР з коментарями[ред.]

образ серйозного комуніста, над яким гріх сміятись
  • Розв'язання громадянської війни в Російській Імперії у 1917 році / вона сама розв'язалася через велику концентрацію серйозності на одиницю території
  • Організація агресії проти демократично обраної народом Центральної Ради України, Центральної Ради Білорусі і ще кільканадцяти урядів. / уряди через своє серйозне ставлення до деяких питань самі нарвались на агресію
  • Організація масових розстрілів військовополонених у 1918-1920 роках (і не тільки в ці роки). / треба було думати перед тим як воювати і в полон потрапляти
  • Ліквідація демократичних завоювань народу 1905-1907 і 1917 року: вільної преси, свободи слова, мітингів і демонстрацій. Повалення законного уряду. / це серйозні постаралися
  • Організація й активне впровадження червоного терору. / знову серйозні
  • Встановлення тоталітарного режиму. / серйозні-серйозні
  • Застосування насильства і жорстокості під час придушення селянських повстань у Східній Україні (та і не тільки там) в 1920 році, аж до застосування бойових отруйних речовин - елементів хімічної зброї / робити було нічого от і казилися від своєї серйозності
  • Організація голоду 1921-1922 років. / див. вище
  • Організація голоду 1932-1933 років. / див. вище
  • Підписання без будь-якого обговорення і згоди народу так званого Союзного поговору в 1922 році.
  • Переслідування за релігійні переконання. / серйозні переслідували серйозних
  • Насильницьке запровадження колективізації та цілковите розорення села. / бабка надвоє казала, запровадження завдяки колгоспам телефонного зв'язку і радіо в кожну хату чого варте, це як зара інет
  • Насильницька ліквідація Української автокефальної православної церкви. І ще з надцять церков в інших республіках. / кумедну віру і кумедних людей знищити неможливо, це все конфлікт серйозних із серйозними
  • Створення репресивного апарату ВЧК-ГПУ-НКВД та організація масових репресій і винищення народу.
  • Винищення інтелектуальної сили народу. / самі кумедні все одно залишилися в живих, вони правда нікому не будуть доводити, що це саме вони - інтелектуальна сила, бо на все воля Кумедного
  • Організація масових розстрілів української (і знову ж таки, не тільки) інтелігенції в 30-х роках.
  • Організація масового і цілеспрямованого нищення пам'яток історії та культури.
  • Заподіяння непоправної шкоди науці, освіті, культурі. Що все ж таки не виправдовується створенням власними силами науки, освіти і культури у подальшому.
  • Організація гонінь та переслідувань народних звичаїв.
  • Організація агресії проти Фінляндії та анексії прибалтійських країн. Агресія супроти Польші, Монголії, втручання в справи десятків країн світу (що виправдовувалось метою Світової Революції). / хіба в Європі мало серйозних людей?
  • Організація масових репресій, розстрілів та депортації населення Західної України, Західної Білорусі, Прибалтики, Буковини в 1939-1941 роках.
  • Розв'язання й активне провадження війни в 1939 році.
  • Провокації та знищення мирного населення Західної України під приводом боротьби з УПА - "бандерівцями"
  • http://www.zakonoproekt.org.ua/Pro-zlochyny-komunistiv-v-Ukrajini.aspx
  • У наступні роки - знову терор, антисемітизм, война в Афганістані. Щоправда, треба зазначити, злочинів стало меньше. Але порущення прав людини продовжувались аж до останніх днів існування Союзу.

Комунізм стрічався різний[ред.]

Нашим найменшим друзям буде цікаво дізнатись, що комунізм буває різним. Те, що було на тлі Россійської Імперіі - лише один із варіантів. Троцкий, наприклад, наполягав на повній ліквідації того ж самого пролетаріаяту, створенні "трудових армій" і хіба що не ліквідації шлюбу як такого (щоб жінки були спільні). Ще йому не подобався Сталін. Кінець сумний, але передбачуваний. В Китаї свій комунізм - Маоізм, поряд з яким сталінський - няшечка. В Маоїзмі люто прокачаний скіл Революції, щоправда адеквату невістачає. Тому вази дінастії Мін перетворювались на урни, а то і того краще - на пісуари. Китайськи комуністи зненавиділи СРСРівських. Чому? Тому що "російський комуніст це перш за все комуніст, а китайский комуніст це перш за все - китаєць". Такі от справи. На сьогоднішній день китайський комунізм дещо капіталістичний, але всім по... по барабану. Комунізм намагалися будувати в Північній Кореї, на Кубі, в Африці. Але всюди фейл, фейл, фейл... Чи то ідея фігова? Аж ні! Махно із своїм Гуляй-поле - це чистий тобі комунізм. В барселоні в 1930-х кілька років протрималась анархо-сіндикаліська держава (так! анархісти! при владі!) Заводи за них працювали і армія воювала. Супроти Франко, який, до речі кадровий вояка. Тож не ідея ідіотська - а люди. Що, правда, нікого ні в чому не виправдовує.

Чому це на практиці неможлие[ред.]

"Благі наміри" Маркса-Енгельса-Леніна-Сталіна обернулися ріками крові і мільйонами людських життів

Чому ж комунізм ніколе НЕ МОЖЕ настати??[ред.]

Чудовим поясненням цьому може послужити уривок з книги зрадника Родіни, ворога усього радянського народу і прогресивного людства Віктора Суворова

Отже, Віктор Суворов. Визволитель

  • http://usik-igor.at.ua/publ/viktor_suvorov_on_zhe_vladimir_rezun_knigi/6-1-0-46
  • Ситуація наступна: на початку 1960-х років два курсанти з гауптвахти вивезені на роботи, і тягають ноші з лайном в саду дачі Командувача військами Варшавського Договору маршала Якубовського (переклад)

З метою зменшення ваги сторінки - винесено в окрему статтю - Комуністи у Віктора Суворова

Ленінградські Комуністи[ред.]

Ленін і ше якийсь мудак

Ленінградські Комуністи - російський клон ПДРС. Є виключенням з правила "Копія завжди гірша за оригінал". Відомі тим, що їх тривалий час сприймали серйозно (та що там сприймали - іноді сприймають серйозно і досі).

Найвідоміші заяви і вихідки[ред.]

Примітки[ред.]

<references/>

Де почитати[ред.]

  • Злочини комуністичної Москви в Україні вліті 1941 р. - Нью-Йорк: Пролог, 1960. - 87 с. [[1]] До збірника увійшли відомості про знищення органами НКВС політичних в'язнів в Україні під час відступу радянських військ влітку 1941 р. Наводяться списки загиблих.

Книги Віктора Суворова (Володимира Резуна)

  • [[2]] - Остання республіка
  • [[3]] - Очищення
  • [[4]] - Контроль
  • [[5]] - Вибір (продовження Контролю)
  • [[6]] - Визволитель (про "визволення" совєтами Чехословаччини в 1968)
  • [[7]] - Спецназ
  • [[8]] - Свята справа (продовження Останньої республіки)
  • Юрій Киричук. Історія УПА. - [[9]]