Лесь Подерв’янський

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лесь Подерв'янський (також відомий як Митець) - хуйдожник, який крім всякого чого попало чим займаються малярі ще пише п'єси з матюками. Завдяки ним став знаменитим, невизнаним народним героєм та автором численних мемів.

Сабж дає інтервйу.

Картин Леся майже ніхто не бачив, але всім начхати. Лесь - різносторонньо розвинута людина і має успіх в різних видах творчості.

Коротка біографія[ред.]

Як стверджує полуофіційний сайт<ref>Неофіційний сайт Леся Подерв'янського</ref>, Лесь народився 3 листопада 1952 року в Києві. Мешкає на Бесарабці (раніше на Липках). Має дочку Анастасію та онука Тимура. Одружений втретє офіційно, жінка Марія Ганженко пише сценарії. Дід і батько Леся — всі художники, як і сам Лесь. Закінчив художню академію (що раніше називалася Київським Художнім Інститутом) у 1976 році. Член Спілки художників України з 1980 року. Участь у виставках бере з 1976. Картини Леся зберігаються в Національному Художньому Музеї та багатьох приватних колекціях. Служив у армії з 1977 року. Там він почав писати історії з вигаданими героями та істотами в листах до товаришів. П'єси почав писати наприкінці 1970-х і на даний час написав більше 50

Творчість[ред.]

Основна увага громадськості прикута до п’єс Леся, які кожне свідоме бидло вважало за необхідність вивчити та цитувати, а небидло ввжало, що вивчаючи тексти п’єс вони наближаються до простих смертних.

Безумовно самим відомим найвідомішим твором є "Гамлєт або феномен датського кацапізму"<ref>Гамлєт або феномен датського кацапізму</ref>.

Цей уровок є кульмінацією твору та найбільш впізнаваною фразою с усього творчого доробку художника:

{{#if:|
Гамлєт. Як остопиздило купатися мені. Чи може іскупатися? Купатись чи не купатись? Блядські ці питання зайобують. То може, не вагаясь, спустити враз штани та батерфляєм хуярити, аж поки за буями в очах не потемніє? Ну а згодом? Про наслідки можливі не подумать? Один лиш тільки раз і вже крадеться піздець з своєю усмішкою хижой. Простуда, геморой, чіряк на сраці, запльована підлога, лікарі, від шприца гематоми і могила... На ній брудна Офелія вонюча та купка маргаріток, а під нею лежить той фраєр, що любив купатись. Такіє варіанти єбав я в рот і в носа. (Гамлєт харка у море і його дрючком пиздячить.)
{{#if:|

— {{{3}}}{{#if:|, {{{4}}}}}

}}}}

{{#ifeq:Лесь Подерв’янський|Гайдлайнс|}}

Картини Леся[ред.]

Куди ж без них, Лесь вважає себе в першу чергу художником

Особливості жанру[ред.]

Більшість творів були написані в буремні 90-ті, коли рудиментів радянскої епохи було дуже-дуже багато. Герої часто вживають терміни тої епохи та демонструють відповідний спосіб мислення. Наприклад твір "Дохуя Масла"<ref>Дохуя Масла</ref>.

{{#if:|
Продавець: Шо з нім такоє?

Мудило: І з тобою, дєд, таке буде, єслі дохуя масла з'їси.

З того боку, з якого прийшли мудила, чути дике ревіння і зойки, де по де мимо кіоска швидко проносяться все нові і нові орди любителів масла. Входять мудило в спортивних штанцях і Люда, вони повзуть раком, згинаючись під маслом. В очах у них щастя.

Мудило в спортивних штанцях: А я тєбє говоріл, Люда, што когда-нібудь етот дєнь настанєт, ето будєт, а ти нє вєріла.

Люда: Якщо б знать, можно було б на тачці под'єхать. Я їбала, його так тащіть!

Входять три мудила, вони несуть мудила в блєстящему пальті, вмурованого в масло.

{{#if:|

— {{{3}}}{{#if:|, {{{4}}}}}

}}}}

{{#ifeq:Лесь Подерв’янський|Гайдлайнс|}}

Часто Лесь експериментує із класичними творами (той же Гамлєт, Король Літр, Данко), історичними фігурами (Радянські керівники та Хрущов з кукурудзою "П’ять хвилин на роздуми"). Часто героями є прості люди ("Кaцaпи", "Колгоспники").

Популярність[ред.]

{{#if:bymTA76MfQA|{{#ev:youtube|bymTA76MfQA|300|18}}|Помилка!
SD відео не вказане!}}
(link) Лесь Подерв'янський читає вголос.

Спочатку твори Подерв’янського були відомі лише вузькому колу друзів Леся, яким він їх іноді читав. Точна історія невідома, але імовірно хтось з друзів вирішив ці твори записувати на касети і розповсюдити серед своїх знайомих, ті - серед своїх, і пішло-поїхало. Записи п’єс Леся продавалися на дисках у форматі MP3 і розповсюджувалися по інтернету. Врешті решт автор став настільки популярним, що його п’єси почали видавати у вигляді книжок<ref>Книжки Леся в онлайн-книгарні «Є»</ref>, а самого автора стали запрошувати почитати вголос в різні культурні і не дуже заклади.

Зараз Лесь дуже популярний серед населення України, особливо (як не дивно) серед молоді. Важко знайти школяра десятого класу, який би ніколи не чув записів Леся. Дещо відомий за кордоном, наприклад в Росії. В жежешці існує спільнота <ref>l_poderviansky - спільнота прихильників Леся і його творчості.</ref>, присвячена Митцю<ref>Відсотків на 80 спільнота складається з митцедрочерів, тому будь-який негативний коментар в бік Леся миттєво затравлюється учасниками. Хочете - вірте, хочете - перевірте, ми вас попередили.</ref>. Неофіційний сайт ми вже згадували.

Лесь та кацапізм[ред.]

Особливою лінією через всі твори проходить русифікованість частини населення України та пародується їх неправильна вимова, яка часто переходить в суржих. Самі кацапи росіяни зустрічаються в творах рідше, ніж суржик, хоча є і цілі п’єси присвячені ним ("Кацапи").

Виноски[ред.]

<references/>