Харків

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Харків — місто на сході України, столиця ПіСУАРу УРСР з 1919 по 1934 р, що немало підносе ВВВ харків'ян. Найбілше пісьля Київа українське місто, як загальною площею, так і кількістю населення. Кількістю вишів давно сперечаєцця з Київом.

Населення[ред.]

Загалом, непогане. Населене переважно нормальними українцями, але також багато москалів. Окрему групу населення складають хохли-малороси, які зазвичай купкуються з москалями, щоб дружньо обсирати Україну і казати, що в Росії краще.

Немало гопоти, бомжів, студентів, а також багато цікавих політиків.

Історія[ред.]

Як росповідають місцеві легенди, Харків заснував козак Харко, що донедавнього часу ніяк не позначалося на городі, поки Харка не вшановано у вигляді першої в місті кінної статуї (Церетелі, між инчим, еге) на початку прошпекта Леніна. Очевидно, инчі козаки посьлідували його прикладу й утворили тут хвортецю, що обороняла Радянську владу кордони Ымперії від набігів гастарбайтерів кочовиків. Особливістю Харкова є те, що він розвиваєцця плавно, його мало хвилюють навколишні буремні події. Тому з часом хвортеця плавно перетікла в одне з губернських міст, котре населяли персонажі Гоголівських оповіданьнів, а потім припливло до першої столиці УРСР. Такий плавний хід виразно позначився й на вигляді міста й на харахтері харківьян.

Географія[ред.]

Місто лежить на річках Лопань і Харків, що подекуди та подеколи міліють до стану калюжі, а місцями навіть можна покатацця прогулянковим човником. Рельєф помірно горбистий, так шо дивіцця під ноги, єсть покищо парки та сквери, і тому сабж вельми симпатишній.

Культура[ред.]

Харків - город контрастів. Памнятний знак героям Крут стоїть перед алеєю героям-комсомольцям. Перший харківський губернатор Щербинін дивицця через майдан Дзержинського Свободи на Леніна і т.д.

Також вельми виділяюцця памнятник жертвам атомної війни закоханим, та футбольному мнячу, притому обидва рясно обісьц обписані факсимілями вдячних харківьян. Узагалі, Харків рясніє памнятниками всім і вся різним відомим і невідомим особистостям, серед яких отець Хвьодор (Дванадцять стульців), Гагарін, скрипаль, метробудівець тощо.

З архитехтурніх досторимічатільностів ви можете побачить Держпром (великий сірий многоповерховий та багатовіконний комплекс, для керуваньня промисловістю зі столиці (Перша столиця, не забувайте)), також Дзеркальний струмінь (хвонтанчик), той самий Оперний театер, церкви та спальні райони (Салтівка, Олексіївка тощо). Вобшем, красіво аби мили.

Мова[ред.]

Саме через велику кількість москалів<ref>та історичну змоскаленість</ref> Харків десь на 68% умовно російськомовне місто<ref>На відміну від Харківської області, де білшість населення україномовні.</ref>. Втім, відрізняється від, наприклад Донецьку тим, що українську мову більшість в Харкові знають і поважають, а не обсирають і паплюжать. Також багато харків’ян спілкуються суржиком, знаючи що нічого гарного в цьому нема. Характерні особливості вимови (і української, і російської) — майже повна відсутність Ґ, з заміною його на Г. Місцевий сленг доповнюють слова: "шо" (що), "ля" (глянь), "тю", "стулка" (стілець), "тремпель" (плічка на одяг), словосполука "та да" тощо.

Промисловість[ред.]

ХТЗ, завод імени Малишева, авіоційний завод (їх тисячі!), що випускають трахторі, танчики, літачки і багато инчого

Спорт[ред.]

  • ФК "Металіст"
  • Клочкова

Чим відомий сабж[ред.]

Тут запиляли:

  • Харківські угоди про ЧФ
  • Найбілший майдан в Европі - Дзержинського Свободи

Тут жили й народилися:

  • пісьменик Квітка-Основьяненко
  • пісьменик/політик Савенко Лимонов
  • акторка Гурченкова

Виноски[ред.]

<references/>

Stub.png Стаття стовідсотково недописана, і в неї треба пододавати ще багато-багато чого.