Відмінності між версіями «Диявол»
м |
|||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
{{Цитата|''Риба гниє з голови, але чистять її з хвоста.<br> | {{Цитата|''Риба гниє з голови, але чистять її з хвоста.<br> | ||
<br> | <br> | ||
| Рядок 5: | Рядок 4: | ||
<br> | <br> | ||
''— Диявол — це якийсь складний психобіологічний комплекс, що руйнує душу і тіло людини. І філософське поняття.''|40|«Князь світу цього»}} | ''— Диявол — це якийсь складний психобіологічний комплекс, що руйнує душу і тіло людини. І філософське поняття.''|40|«Князь світу цього»}} | ||
| − | |||
{{Цитата| ''Розмірковуючи про диявола і правду, філософи скептично зауважують, що правда про диявола – це така брудна річ, що одна крапля каламутить життя, як крапля води каламутить склянку абсенту. Але від цього можна сп'яніти. | {{Цитата| ''Розмірковуючи про диявола і правду, філософи скептично зауважують, що правда про диявола – це така брудна річ, що одна крапля каламутить життя, як крапля води каламутить склянку абсенту. Але від цього можна сп'яніти. | ||
''Крім того, філософи кажуть, що диявол небезпечний лише тоді, коли ми його не бачимо. А коли ми його побачимо, то він стає огидним, смішним, жалюгідним. Тому, як кажуть фахівці, перший трюк Диявола-це довести, що він не існує, що він ніхто і ніщо. | ''Крім того, філософи кажуть, що диявол небезпечний лише тоді, коли ми його не бачимо. А коли ми його побачимо, то він стає огидним, смішним, жалюгідним. Тому, як кажуть фахівці, перший трюк Диявола-це довести, що він не існує, що він ніхто і ніщо. | ||
''Ось саме тому «Князь», де цей диявол показаний в досить-таки голому вигляді, відразу ж став забороненим плодом. А потім ще буде яблуко розбрату.''|40|«Князь світу цього»''}} | ''Ось саме тому «Князь», де цей диявол показаний в досить-таки голому вигляді, відразу ж став забороненим плодом. А потім ще буде яблуко розбрату.''|40|«Князь світу цього»''}} | ||
| − | |||
| − | |||
[[Файл:Diabolizm.jpg|міні|Диявол, складений з людських тіл]] | [[Файл:Diabolizm.jpg|міні|Диявол, складений з людських тіл]] | ||
| + | '''Диявол '''— важлива фігура, повелитель темних сил [[Геєна|пекла]], керівник всіх гріхів і найбільший ворог людства. Описується в авраамічних релігіях, втім досить схожі фігури є і в інших релігіях, наприклад злі духи, які намагаються збити зі шляху просвітлення, є і в буддизмі, у них є і королі. <br> | ||
| + | |||
| + | == Хто такий диявол? — опис і легенди == | ||
Образ диявола в самих різних варіаціях (від ідеального брехуна до дуже потужного демона, не обтяженого екзистенціальними принципами) широко зустрічається в масскультуре: все-таки Європа християнська цивілізація. | Образ диявола в самих різних варіаціях (від ідеального брехуна до дуже потужного демона, не обтяженого екзистенціальними принципами) широко зустрічається в масскультуре: все-таки Європа християнська цивілізація. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | + | == Опис == | |
| + | Саме по собі слово диявол особистим ім’ям не є, це грецьке слово, яке позначає «той, хто обмовляє». Таким чином підкреслюється характерна особливість диявола — а саме його невгамовна тяга до зла за допомогою високоякісного обману, до видачі чорного за біле, до спроби представити себе кимось хорошим. При цьому він дуже часто паплюжить свого супротивника — Бога, але ультимативно завжди виявляється таким, що програв. | ||
| − | + | У сучасній культурі часто називається ім’я диявола Люцифер, яке походить з одного перекладу Біблії з латині, в якому титул диявола як «носія світла» або «ранкової зірки» (планети Венера, яка іноді буває видно на небосхилі при огляданні) був переведений буквально як ім’я. Таке ім’я найчастіше застосовується саме в масовій культурі і світських фільмах і історіях, як ім’я диявола, але в середовищі релігійних людей особливо не вживається і не поширене. | |
| − | + | Диявол з’явився ще в Старому Завіті, де це був ангел на службі Господа (в окремих переказах, а також в ісламі називається ім’я Самаель), який за згодою Бога вирішив випробувати праведника. Він послав на праведника великі біди, які вразили його господарство, а всі його родичі померли, і сподівався, що таким чином праведник відійде від Бога. Той, однак, зовсім не відійшов, і залишився покірним, після чого диявол опинився в лохах, а Бог видав праведнику господарство ще більшого розміру в нагороду за вірність. | |
| − | У манускрипті '' | + | У Новому Завіті в історії про мандрівку Христа по пустелі до нього являвся диявол і пропонував відійти від небесного задуму і почати правити землею, але Христос відкинув всі пропозиції диявола. Також згадується, що колись диявол проживав на небесах і був помічником Бога, але через велику гордість вирішив сам стати Богом, але не подужав, і був скинутий на Землю після великої битви. З тих пір Земля стала його постійним місцем проживання і він отримав титул — Князь світу цього, бо дана йому була сила шкодити всім людям, що теж сильно грішили, які жили на Землі. |
| + | |||
| + | У манускрипті ''«Слово о сошествии Иоанна Крестителя во Ад»''<ref>[https://nichan.net/a/src/1722810504057-0.jpg «Слово о сошествии Иоанна Крестителя во Ад» — скриншот]</ref> написано: | ||
{{Цитата|''Сказал ему дьявол: ... Ко-гда же я не нашел места, куда идти, отправился я к братьям сво-им - иудеям и напустил их на него".|40}} | {{Цитата|''Сказал ему дьявол: ... Ко-гда же я не нашел места, куда идти, отправился я к братьям сво-им - иудеям и напустил их на него".|40}} | ||
У наданому уривку апокрифічного манускрипту прояснюється, якої національності диявол, адже якщо брати його юдеї, то і він сам по суті є юдеєм<ref>[https://uk.wikipedia.org/wiki/Жид <small>Жид</small>], [https://neolurk.org/w/images/a/a9/Jews1.jpg <small>жидко</small>]</ref>. | У наданому уривку апокрифічного манускрипту прояснюється, якої національності диявол, адже якщо брати його юдеї, то і він сам по суті є юдеєм<ref>[https://uk.wikipedia.org/wiki/Жид <small>Жид</small>], [https://neolurk.org/w/images/a/a9/Jews1.jpg <small>жидко</small>]</ref>. | ||
| − | У Середні віки саме діяльністю диявола стали пояснювати різні лиха і тенденцію до поширення гріхів, які | + | У Середні віки саме діяльністю диявола стали пояснювати різні лиха і тенденцію до поширення гріхів, які з’явилися на землі, та появилася інквізиція, яка займалася вивченням діяльності диявола і накладенням санкцій, в тому числі фатальних, на виявлених його представників. З чином диявола стали асоціюватися і багато язичницькі боги, які сприймалися як демони в християнстві та ісламі. |
| − | Саме від диявола за переказами прийде | + | Саме від диявола за переказами прийде антихрист — лжепророк, що повинен дуже сильно шкодити людству і масово направляти всіх на невірний шлях. |
| − | Згідно з християнською есхатологією, антихрист буде родом із коліна Дана <ref>[https://cyclowiki.org/wiki/Колено_Дана#Антихрист_выйдет_из_колена_Дана Коліно Дана: антихрист вийде з коліна Дана]</ref><ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d1/Dã.JPG Dã]</ref>. Іполит Римський і деякі інші Отці Церкви знають переказ, безсумнівно єврейського походження, згідно з яким антихрист | + | Згідно з християнською есхатологією, антихрист буде родом із коліна Дана<ref>[https://cyclowiki.org/wiki/Колено_Дана#Антихрист_выйдет_из_колена_Дана Коліно Дана: антихрист вийде з коліна Дана]</ref><ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d1/Dã.JPG Dã]</ref>. Іполит Римський і деякі інші Отці Церкви знають переказ, безсумнівно єврейського походження, згідно з яким антихрист з’явиться з коліна Данового<ref>[https://cyclowiki.org/wiki/Спартанцы,_Данайцы_и_еврейское_племя_Дана Спартанці, Данайці та єврейське плем’я Дана].</ref><ref>[https://cyclowiki.org/wiki/Данайцы Данайці]</ref>. |
| − | Також і священномученик Іриней Ліонський, говорячи про антихриста, зауважив: | + | Також і священномученик Іриней Ліонський, говорячи про антихриста, зауважив: «Єремія ж відкрив не тільки його раптову появу, а й коліно, з якого з’явиться, кажучи: від Дана». |
| − | + | == Цитати == | |
{{Цитата|''Діаволъ золъ для себя, — учитъ св. Іоаннъ Златоустъ, — а не для насъ: мы вѣдь, если захотимъ, можемъ пріобрѣсти чрезъ него много и добра, конечно, противъ его воли и желанія: въ этомъ-то и открывается особенное чудо и необыкновенно великое человѣколюбіе Божіе. Когда лукавый устрашаетъ и смущаетъ насъ, тогда мы вразумляемся, тогда познаемъ самихъ себя, тогда съ великимъ усердіемъ прибѣгаемъ къ Богу''|40}} | {{Цитата|''Діаволъ золъ для себя, — учитъ св. Іоаннъ Златоустъ, — а не для насъ: мы вѣдь, если захотимъ, можемъ пріобрѣсти чрезъ него много и добра, конечно, противъ его воли и желанія: въ этомъ-то и открывается особенное чудо и необыкновенно великое человѣколюбіе Божіе. Когда лукавый устрашаетъ и смущаетъ насъ, тогда мы вразумляемся, тогда познаемъ самихъ себя, тогда съ великимъ усердіемъ прибѣгаемъ къ Богу''|40}} | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
| + | {{reflist}} | ||
| − | + | [[Категорія:Персоналії]] | |
Поточна версія на 20:51, 21 жовтня 2024
| „ | Риба гниє з голови, але чистять її з хвоста.
|
“ |
— «Князь світу цього» | ||
| „ | Розмірковуючи про диявола і правду, філософи скептично зауважують, що правда про диявола – це така брудна річ, що одна крапля каламутить життя, як крапля води каламутить склянку абсенту. Але від цього можна сп'яніти.
Крім того, філософи кажуть, що диявол небезпечний лише тоді, коли ми його не бачимо. А коли ми його побачимо, то він стає огидним, смішним, жалюгідним. Тому, як кажуть фахівці, перший трюк Диявола-це довести, що він не існує, що він ніхто і ніщо. Ось саме тому «Князь», де цей диявол показаний в досить-таки голому вигляді, відразу ж став забороненим плодом. А потім ще буде яблуко розбрату. |
“ |
— «Князь світу цього» | ||
Диявол — важлива фігура, повелитель темних сил пекла, керівник всіх гріхів і найбільший ворог людства. Описується в авраамічних релігіях, втім досить схожі фігури є і в інших релігіях, наприклад злі духи, які намагаються збити зі шляху просвітлення, є і в буддизмі, у них є і королі.
Хто такий диявол? — опис і легенди[ред.]
Образ диявола в самих різних варіаціях (від ідеального брехуна до дуже потужного демона, не обтяженого екзистенціальними принципами) широко зустрічається в масскультуре: все-таки Європа християнська цивілізація.
Опис[ред.]
Саме по собі слово диявол особистим ім’ям не є, це грецьке слово, яке позначає «той, хто обмовляє». Таким чином підкреслюється характерна особливість диявола — а саме його невгамовна тяга до зла за допомогою високоякісного обману, до видачі чорного за біле, до спроби представити себе кимось хорошим. При цьому він дуже часто паплюжить свого супротивника — Бога, але ультимативно завжди виявляється таким, що програв.
У сучасній культурі часто називається ім’я диявола Люцифер, яке походить з одного перекладу Біблії з латині, в якому титул диявола як «носія світла» або «ранкової зірки» (планети Венера, яка іноді буває видно на небосхилі при огляданні) був переведений буквально як ім’я. Таке ім’я найчастіше застосовується саме в масовій культурі і світських фільмах і історіях, як ім’я диявола, але в середовищі релігійних людей особливо не вживається і не поширене.
Диявол з’явився ще в Старому Завіті, де це був ангел на службі Господа (в окремих переказах, а також в ісламі називається ім’я Самаель), який за згодою Бога вирішив випробувати праведника. Він послав на праведника великі біди, які вразили його господарство, а всі його родичі померли, і сподівався, що таким чином праведник відійде від Бога. Той, однак, зовсім не відійшов, і залишився покірним, після чого диявол опинився в лохах, а Бог видав праведнику господарство ще більшого розміру в нагороду за вірність.
У Новому Завіті в історії про мандрівку Христа по пустелі до нього являвся диявол і пропонував відійти від небесного задуму і почати правити землею, але Христос відкинув всі пропозиції диявола. Також згадується, що колись диявол проживав на небесах і був помічником Бога, але через велику гордість вирішив сам стати Богом, але не подужав, і був скинутий на Землю після великої битви. З тих пір Земля стала його постійним місцем проживання і він отримав титул — Князь світу цього, бо дана йому була сила шкодити всім людям, що теж сильно грішили, які жили на Землі.
У манускрипті «Слово о сошествии Иоанна Крестителя во Ад»[1] написано:
| „ | Сказал ему дьявол: ... Ко-гда же я не нашел места, куда идти, отправился я к братьям сво-им - иудеям и напустил их на него". | “ |
У наданому уривку апокрифічного манускрипту прояснюється, якої національності диявол, адже якщо брати його юдеї, то і він сам по суті є юдеєм[2].
У Середні віки саме діяльністю диявола стали пояснювати різні лиха і тенденцію до поширення гріхів, які з’явилися на землі, та появилася інквізиція, яка займалася вивченням діяльності диявола і накладенням санкцій, в тому числі фатальних, на виявлених його представників. З чином диявола стали асоціюватися і багато язичницькі боги, які сприймалися як демони в християнстві та ісламі.
Саме від диявола за переказами прийде антихрист — лжепророк, що повинен дуже сильно шкодити людству і масово направляти всіх на невірний шлях.
Згідно з християнською есхатологією, антихрист буде родом із коліна Дана[3][4]. Іполит Римський і деякі інші Отці Церкви знають переказ, безсумнівно єврейського походження, згідно з яким антихрист з’явиться з коліна Данового[5][6]. Також і священномученик Іриней Ліонський, говорячи про антихриста, зауважив: «Єремія ж відкрив не тільки його раптову появу, а й коліно, з якого з’явиться, кажучи: від Дана».
Цитати[ред.]
| „ | Діаволъ золъ для себя, — учитъ св. Іоаннъ Златоустъ, — а не для насъ: мы вѣдь, если захотимъ, можемъ пріобрѣсти чрезъ него много и добра, конечно, противъ его воли и желанія: въ этомъ-то и открывается особенное чудо и необыкновенно великое человѣколюбіе Божіе. Когда лукавый устрашаетъ и смущаетъ насъ, тогда мы вразумляемся, тогда познаемъ самихъ себя, тогда съ великимъ усердіемъ прибѣгаемъ къ Богу | “ |
