Відмінності між версіями «Желєзний Лазар»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Желєзний Лазар - одне з імен Л.М.Кагановича у київському і українському фольклорі (УСРР, УРСР) 20 ст. Відоме також як ім’я Желєзний Каган і поняття «Люди Желєзного Лазаря» під яким мали на увазі як партійних комуністів Старого Києва і Соціалістичної України так і близьке оточення Л.М.К., родичів, друзів і земляків, в переважній більшості з представників народу Ізраїля, хоч людей змішаного походження і українців серед прихильників Л.М.К. коли він був «на вершині» теж вистачало. | Желєзний Лазар - одне з імен Л.М.Кагановича у київському і українському фольклорі (УСРР, УРСР) 20 ст. Відоме також як ім’я Желєзний Каган і поняття «Люди Желєзного Лазаря» під яким мали на увазі як партійних комуністів Старого Києва і Соціалістичної України так і близьке оточення Л.М.К., родичів, друзів і земляків, в переважній більшості з представників народу Ізраїля, хоч людей змішаного походження і українців серед прихильників Л.М.К. коли він був «на вершині» теж вистачало. | ||
| + | |||
| + | == Спогади київлян == | ||
| + | |||
| + | Тема Желєзного Лазаря традиційно в Києві часів Соціалістичної України вважалась небезпечною, а отже табуйованою. Про свої зв’язки чи навпаки негативне ставлення до партійних діячів старались мовчати. Разом з тим траплятись випадки («находила коса на камінь») коли це робити не вдавалось. Один з прикладів ситуацій такого типу - «наїзд Людей Желєзного Лазаря» на київлянку С.А.Невірівську, педагогиню в одній з шкіл Нового Києва в 1950х-1960х, матір Г.Г.Роде і І.Г.Роде, внаслідок чого вона ймовірно й отримала своє прізвисько Желєзна Софа, яке стало частиною історії не лише Родини Роде-Род(иних) але й увійшло до фольклору Сучасного Києва 21 ст. | ||
== Див. також == | == Див. також == | ||
* [[Желєзна Софа]] | * [[Желєзна Софа]] | ||
* [[Вусатий Ірод]] | * [[Вусатий Ірод]] | ||
Версія за 21:24, 17 січня 2026
Желєзний Лазар - одне з імен Л.М.Кагановича у київському і українському фольклорі (УСРР, УРСР) 20 ст. Відоме також як ім’я Желєзний Каган і поняття «Люди Желєзного Лазаря» під яким мали на увазі як партійних комуністів Старого Києва і Соціалістичної України так і близьке оточення Л.М.К., родичів, друзів і земляків, в переважній більшості з представників народу Ізраїля, хоч людей змішаного походження і українців серед прихильників Л.М.К. коли він був «на вершині» теж вистачало.
Спогади київлян
Тема Желєзного Лазаря традиційно в Києві часів Соціалістичної України вважалась небезпечною, а отже табуйованою. Про свої зв’язки чи навпаки негативне ставлення до партійних діячів старались мовчати. Разом з тим траплятись випадки («находила коса на камінь») коли це робити не вдавалось. Один з прикладів ситуацій такого типу - «наїзд Людей Желєзного Лазаря» на київлянку С.А.Невірівську, педагогиню в одній з шкіл Нового Києва в 1950х-1960х, матір Г.Г.Роде і І.Г.Роде, внаслідок чого вона ймовірно й отримала своє прізвисько Желєзна Софа, яке стало частиною історії не лише Родини Роде-Род(иних) але й увійшло до фольклору Сучасного Києва 21 ст.