Відмінності між версіями «Лесь Подерв’янський»
(Вікіфікація.) |
Марко (обговорення | внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Митець Нічан.png|міні|Цитата з «Казка про рєпку, або Хулі не ясно?» на [[Нічан]]і.]] | [[Файл:Митець Нічан.png|міні|Цитата з «Казка про рєпку, або Хулі не ясно?» на [[Нічан]]і.]] | ||
− | '''Лесь Подерв’янський''' (повне ім’я '''Олекса́ндр Сергі́йович Подерв’я́нський''', але краще просто '''митець''') — великий (за рахунок мемності) маляр, що зі своєю неймовірно творчою натурою, примудрився написати не малу кількість матюкливих п'єс, що дали йому те саме місце в | + | '''Лесь Подерв’янський''' (повне ім’я '''Олекса́ндр Сергі́йович Подерв’я́нський''', але краще просто '''митець''') — великий (за рахунок мемності) маляр, що зі своєю неймовірно творчою натурою, примудрився написати не малу кількість матюкливих п'єс, що дали йому те саме місце в мемної індустрії. |
Почав писати в кінці 70-х, коли був в армії. Хто зна, що його надихнуло, але щось таки дало йому мотивацію вигадувати різних персонажів та істот для своїх творів, | Почав писати в кінці 70-х, коли був в армії. Хто зна, що його надихнуло, але щось таки дало йому мотивацію вигадувати різних персонажів та істот для своїх творів, | ||
що їх зараз понад 50. <br> | що їх зараз понад 50. <br> | ||
− | Картини його теж цінуються, але не диванними експертами з області мемології, а поціновувачами творчості в різних музеях та приватних колекціях | + | Картини його теж цінуються, але не диванними експертами з області мемології, а поціновувачами творчості в різних музеях та приватних колекціях багатьох країн. |
== Біографія == | == Біографія == |
Версія за 19:23, 27 квітня 2021
Лесь Подерв’янський (повне ім’я Олекса́ндр Сергі́йович Подерв’я́нський, але краще просто митець) — великий (за рахунок мемності) маляр, що зі своєю неймовірно творчою натурою, примудрився написати не малу кількість матюкливих п'єс, що дали йому те саме місце в мемної індустрії.
Почав писати в кінці 70-х, коли був в армії. Хто зна, що його надихнуло, але щось таки дало йому мотивацію вигадувати різних персонажів та істот для своїх творів,
що їх зараз понад 50.
Картини його теж цінуються, але не диванними експертами з області мемології, а поціновувачами творчості в різних музеях та приватних колекціях багатьох країн.
Біографія
Народився майбутній геній літератури 1952 року (Київщина), 1976 року закінчив Республіканську художню школу, Київ (зараз: Державна художня середня школа ім. Т. Г. Шевченка — єдина в Україні академічна середня школа в галузі образотворчого мистецтва). За своє життя встиг одружитись 3 рази і всі закінчились розлученням. Одна з жінок (Марія Ганженко) пише сценарії, а його дід (хоче залишатись аноном до кінця життя) та батько (Міляєв Семен Матвійович) художники, як і Лесь. Його мати звали Міля́єва Людми́ла Семе́нівна, вона була поважною мистецтвознавицею в Україні. 1976 року закінчив Київський художній інститут (спеціальність: станковий і монументальний живопис, графіка, театральний живопис). Одразу після інституту (1977 року) пішов в армію. Наш Митець не любить соціальні мережі, а тому його профіль у Фейсбуці ведуть знайомі. Зараз проживає в Бесарабці, минуле місце проживання залишається невідомим (жартую, Липки).
Цитати
Цитати з його відомих п'єс і зробили йому всю популярність. Наприклад, цитата з п'єси Гамлет, що звучить як «Крадеться піздець з своєю усмішкою хижой», стала основою для цікавого арту на сайті PixelPlanet. Запам’ятались користувачам цитати, що висміюють або пародіюють радянський побут, типу: «Престіж крєпчаєт, мощно возрастаєт дєнь ото дня процент жиров у маслі.» або «А я тєбє говоріл, што когда-нібудь етот дєнь настанєт, ето будєт, а ти нє вєріла.» Можна ще зазначити вирізку «Бацила», що прямо і означає бацилу, перестаньте шукати сенс в тупих матюкливих недоп'єсах — ось, що б сказала русня, яка не розуміє посилу, іронії, сарказму, жартів, атмосфери та художніх прийомів.
Творчість
Почав писати свої шедеври автор ще в армійські часи, він максимум їх зачитував друзям, що розповідали їх іншим друзям, а ті знайомим, останні записували та транслювали п'єси на радіо
і пішло-поїхало. Згодом п'єси ще молодого Леся продавали, як диски та книжки.
Найкращим та найвизначнішим творінням автора вважають «Гамлєт або феномен датського кацапізму». Можете почитати.
Лесь популярний не тільки в Україні, в Росії його не обійшли стороною, тому в ЖЖ існує спільнота, присвячена Митцю.
Посилання
Їх офіційно не буде, бо було всього кілька неофіційних сайтів пана Леся, але ті стали дивними рекламними помийками, тому кидати посилання на них — сенсу нуль.