Іоанн Мелєкєський: відмінності між версіями
Створена сторінка: Іоанн Мелєкєський (Иоанн Мелекесский) — старенький мислитель, професійний... |
м вікіфікація |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Іоанн Мелєкєський (Иоанн Мелекесский) | '''Іоанн Мелєкєський''' (рос. ''Иоанн Мелекесский'') — старенький [[філософія|мислитель]], професійний розшифровщик того, що ніхто не просив розшифровувати, і, за сумісництвом, єдина [[люди]]на на планеті, яка зуміла об'єднати в одному тексті Ґена Уробуті, Володимира Сорокіна, Єгора Лєтова та Франца Кафку так, що жоден із них не подав до суду. | ||
== Біографія == | |||
== | Про ранні роки Мелєкєського достовірно відомо небагато. За однією з версій, він народився в славному місті Димитровграді, що саме по собі є достатнім поясненням його подальшої кар'єри. За іншою — його виростили в пробірці з генетичного матеріалу Ролана Барта та випадково пролитої кави. Третя версія стверджує, що Мелєкєський — це просто плід колективної уяви співробітників видавництва «Gray Goose Press», яким терміново знадобилося друкувати когось, окрім Донцової. | ||
== Внесок у науку == | Факт залишається фактом: у 2026 році він випустив текст під назвою ''«Хай Почнеться Цвітіння: Метафізика Відчуження та Аспекти Онтології у Візуальній Новелі „Пісня Саї“»'', який миттєво став предметом обговорення у вузьких колах людей, що читають наукові статті про японські ероге. | ||
Незважаючи на всю абсурдність, праці Мелєкєського внесли неоціненний внесок у розвиток гуманітарних наук. Завдяки йому: | |||
* Студенти-філософи отримали нову тему для курсових, яку можна нескінченно переказувати, не вникаючи в суть. | == Метод роботи == | ||
* Видавництво «Gray Goose Press» нарешті виправдало своє існування. | Мелєкєський використовує унікальний метод дослідження, який можна назвати «еклектичним гіпертекстуальним шаманством». Суть методу полягає в наступному: | ||
* Володимир Сорокін, Єгор Лєтов і Франц Кафка були об'єднані в єдиний інтелектуальний фронт боротьби з «міщанською свідомістю», хоча ніхто з них про це не просив. | * Береться візуальна новела (бажано з елементами боді-хоррору). | ||
* Термін «аб'єкт» був остаточно і безповоротно заїжджений до стану мема. | * До неї прикладаються філософські концепції Юлії Крістевої (аб'єкт), Жака Лакана (символічний порядок), Еріха Фромма (некрофілія) та Тімоті Мортона (темна екологія). | ||
== Цікаві факти == | * Усе це активно перемішується до стану однорідної кашоподібної маси. | ||
* Мелєкєський є автором єдиної у світі наукової роботи, в якій виноска на Вікіпедію сусідить із виноскою на християнський аніме-портал. | * Отриманою сумішшю поливаються твори Франца Кафки, Володимира Набокова та тексти сибірського панку. | ||
* За чутками, він пише всі свої статті однією рукою, а другою тримає книгу Сорокіна, щоб «відчувати енергію тексту». | * Результат виноситься на суд читачів з абсолютно серйозним обличчям. | ||
* Його улюблений | Критики зазначають, що даний метод працює безвідмовно: при читанні текстів Мелєкєського виникає стійке відчуття, що ти розумієш усе, про що йдеться, але через п’ять хвилин після закриття файлу не можеш згадати жодної зв’язної пропозиції. | ||
== Основні тези == | |||
Мелєкєському належить низка революційних для гуманітарної думки відкриттів: | |||
* '''Фумінорі Сакісакі''' — «прозрілий суб'єкт», який зіткнувся з «аб'єктивним світом». Коли звичайна людина бачить навколо гниюче м’ясо та чудовиськ, вона йде до психіатра. Коли це бачить персонаж Мелєкєського — він здійснює «онтологічний прорив». | |||
* '''Друзі Фумінорі''' — «філістери» та «некрофіли» за Фроммом. Бо вони хочуть, щоб їхній друг одужав і перестав бачити світ у вигляді кривавого місива. Яка некрофілія! Яке поклоніння мертвому порядку! (Про всяк випадок: Мелєкєський не уточнює, чи сам він ходив би в гості до людини, яка бачить у вас шматок м’яса, що розмовляє). | |||
* '''Сая''' — це не просто інопланетний монстр, а «радикальна біофілія». Тому що вона жива, а всі інші — мертві. Навіть якщо вона планує переробити всю земну біосферу під себе та знищити людство. Але ж це біофілія, а не геноцид! Ви просто не розумієте, це постмодерн. | |||
* '''Цвітіння Саї''' — «постсекулярний міф» і «заклик до зміни способу мислення». Тобто коли тисячі людей перетворюються на криваві шматки плоті — це, виявляється, дуже глибокий філософський жест. Хто б міг подумати. | |||
== Критика == | |||
Наукова спільнота відреагувала на праці Мелєкєського неоднозначно. Одні зазначають, що автор здійснив подвиг, зумівши написати 12 сторінок тексту про візуальну новелу, жодного разу не згадавши, що в ній, власне, відбувається з точки зору сюжету. Інші дивуються, як можна одночасно порівнювати ''«Пісню Саї»'' з ''«Перетворенням»'' Кафки та піснями «Громадянської оборони», не відчуваючи при цьому внутрішнього дисонансу. | |||
«Це геніально, — заявив один з анонімних рецензентів. — Я не знаю, про що йдеться, але звучить дуже розумно. Поставлю п’ять балів, щоб не виглядати дурнем». | |||
Сам Мелєкєський на критику відповідає філософськи: «Моє завдання — не пояснювати, а створювати смисли. Якщо ви не розумієте — значить, ви ще не готові до Цвітіння». | |||
== Внесок у науку == | |||
Незважаючи на всю абсурдність, праці Мелєкєського внесли неоціненний внесок у розвиток гуманітарних наук. Завдяки йому: | |||
* Студенти-філософи отримали нову тему для курсових, яку можна нескінченно переказувати, не вникаючи в суть. | |||
* Видавництво «Gray Goose Press» нарешті виправдало своє існування. | |||
* Володимир Сорокін, Єгор Лєтов і Франц Кафка були об'єднані в єдиний інтелектуальний фронт боротьби з «міщанською свідомістю», хоча ніхто з них про це не просив. | |||
* Термін «аб'єкт» був остаточно і безповоротно заїжджений до стану мема. | |||
== Цікаві факти == | |||
* Мелєкєський є автором єдиної у світі наукової роботи, в якій виноска на Вікіпедію сусідить із виноскою на християнський аніме-портал. | |||
* За чутками, він пише всі свої статті однією рукою, а другою тримає книгу Сорокіна, щоб «відчувати енергію тексту». | |||
* Його улюблений вислів — «однак». У тексті про ''«Пісню Саї»'' воно зустрічається 47 разів. | |||
[[Категорія:Персоналії]] | |||