Тігіпко Сергій Леонідович
Тігіпко Сергій Леонідович — підприємець та політичний діяч. Відомий, як активна промосковська воша. Голова партій «Трудова Україна» (з 2000 по 2005) та «Сильна Україна» (з 2009 по 2012), але коли в нього закінчились прикметники до слова «Україна» він впав в глибоку депресію та приєднався до Регіонів, ставши заступником голови.
Біографія[ред.]
13 лютого 1960 року, народився малий Тігіпко в Драгонештах, Молдавська РСР. Насолоджувався безтурботним дитячим життям, але в раз став інженером-металургом і можливо, саме з цього моменту в пішло на вскіс. В той ж рік, коли він закінчив Дніпропетровський металургійний вуз, а саме 1982 року від Різдва Христового (амінь) він поперся в танкові війська Збройних Сил СРСР, але в 1984 пішов. А пішов він в КПРС, що ніяк не краще. Тримав він своє місце в партії до самого її розпаду в 1991 році. Наш молодий металург примудрився стати секретарем комітету комсомолу, завідувачем відділу і заступником директора із навчально-виробничої роботи Дніпропетровського механіко-металургійного технікуму, посаду протримав два роки з 1984 по 1986. Можливо через низьку самооцінку, можливо через відстутність самоповаги в грудні 1987 року став секретарем із пропаганди та агітації Дніпропетровського обласного комітету ЛКСМУ. З вересня 1989 секретарем Дніпропетровського обласного комітету ЛКСМУ. Член ЦК КПУ 1990—1991 р. Ще в 1991 році був заступником голови правління банку «Дніпро». В 1992 головою правління Приватбанку (Дніпропетровськ). 1994, коли вводили гривню Тігіпко став позаштатним консультантом Леоніда Кучми з питань грошової політики. З приходом 1997 pоку став віцепрем'єром з питань економіки в кабінеті Павла Лазаренка. Зумів зберегти пост у кабінеті Валерія Пустовойтенка. За день до другого тисячоліття став міністром економіки, але влітку 2000 року швидко звідти кишнувся. За місяць перед тим став депутатом Верховної Ради, залишивши уряд. Є членом Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності. Через два місяці після прощання з постом міністра економіки, став головою політичної партії «Трудова Україна», що активно підтримувала проросійське лахміття, включно Янека на виборах 2004 року. Коли Ющенко пішов, нашого металурга розглядали, як кандидата в прем'єр-міністри, але не судилось. Пройшовши в парламент від блоку «За єдину Україну» та згадуючи минулу поразку у виборі прем'єр-міністра, з вірою у себе Сергій став головою Національного банку. Подумавши, що можна й краще збирався йти в президенти, але в кінці став головою передвиборчого штабу Янека, публічно підтримавши його. Напередодні так званого третього туру президентських виборів та після Помаранчевої революції Тігіпко подав у відставку з посади голови Національного Банку України та був звільнений Верховною Радою 16 грудня 2004 року. Того ж місяця він втік з посади керівника виборчого штабу Януковича, бо мабуть зрозумів, що шанс отримати пизди різко підскочив. Оскільки, життя його нічого не навчило 2008 року став радником Юлії Тимошенко на громадських засадах і співголовою Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів України. Влітку 2009 року одумався та залишив усі посади, сконцентрувавшись на політичній діяльності. Разом з листопадом, металург згадав новий прикметник до слова «Україна» та в честь такої події став головою політичної партії «Сильна Україна». 11 березня 2010 року був призначений віцепрем'єром в уряді Азарова. 2010 року за наказом Янека призначений на посаду Віцепрем'єр-міністра України — Міністра соціальної політики. 2011 року Верховна Рада України ухвалила Пенсійну реформу, яку підготував Сергій Тігіпко. В 2012 Верховна Рада ухвалила закон про декриміналізацію економічних злочинів, який підготував Тігіпко. Ех, я вам відомо мрії завжди збуваються, просто треба вірити в себе. Тігіпко не став винятком та того ж 2012 року став заступником Голови Партії регіонів. 25 березня 2014 року Сергій Тігіпко подав документи до ЦВК для реєстрації його як кандидата в президенти України (але в кінці обісрався). 2014-го був одним з депутатів, хто голосував за «диктаторські закони». У квітні виключений з Партії регіонів, але балотувався на посаду Президента того ж року. Прихуївши від таких розкладів знову став головою політичної партії «Сильна Україна».
Меми[ред.]
Найбільша хвиля мемів про цього політичного діяча, була саме тоді, коли народ взнав, що Тігіпка розглядають, як кандидата в прем'єр-міністри. Ще стабільно були меми про гімножерів, що публічно підтримують політику Тігіпка.